Основна сесія ЗНО-2016 завершилася, тож до початку вступної кампанії можна підбити певні підсумки. Вже відомі статистичні дані відвідування іспитів, порогові бали з кожного предмету, результати соцопитувань і досліджень підготовки випускників.

Статистика основної сесії ЗНО

За результатами проглядаються тенденції розвитку і проблеми освіти. По-перше, падає зацікавленість вступників у точних науках, охочих складати математику і фізику з кожним роком все менше. Обумовлено це в першу чергу низьким рівнем шкільної підготовки – абітурієнти не почуваються впевненими у своїх знаннях, причому не безпідставно, адже результати тестування це підтверджують. Щоб ситуація не стала катастрофічною і виші змогли набрати на технічні спеціальності необхідну кількість студентів, порогові бали з математики і фізики встановлені гранично низькі – на межі сліпого вгадування.

Опитування вступників: ставлення до ЗНО

Цього року абітурієнти складали основні предмети ДПА разом із ЗНО, виняток зробили лише для іноземної мови, хоча наступного року обіцяють і її додати до переліку. Отже, перші тестування (українська мова та література, історія України, математика) відбулися вже в травні, адже їхні результати потрапляли і до шкільного атестату. Після ЗНО з української «Громадянська мережа «ОПОРА» спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провели опитування учасників.

Їх запитували про враження від процедури і тестів цього року, чи довіряють вони системі ЗНО, як готувалися до іспиту.

Результати свідчать про високу довіру до ЗНО – 89,6% учасників довіряють системі, вважають її прозорою і справедливою. Не довіряють 6,1%. При цьому 25,9% були б не проти повернутися до попередньої практики вступних іспитів, але більшість – 57,6 – надають перевагу саме ЗНО.

Чи довiряєте системi зовнiшнього незалежного оцiнювання?

Чи повинно ЗНО залишатися основним критерiєм для вступу до ВНЗ?

Цьогорічні тести з предмету, процедура сподобалися більшості. Тестами задоволені 95,7%, роботою персоналу – 99%, порушення зауважили 2,3% учасників ЗНО.

Чи задоволенi ви якiстю тестiв (чи зрозумiлими були запитання)?

Чи задоволенi ви роботою персоналу в пунктi тестування?

Чи були вами помiченi порушення процедури тестування iншими учасниками тестування?

У нюансах тестування – визначення порогового балу, обрахування максимального та мінімального балів – абітурієнти недостатньо обізнані. Так, переважна більшість вважають, що для складання ЗНО треба набрати мінімум 124 бали, тоді як насправді нижня планка – 100. Краща ситуація з розумінням порогу «склав/не склав» – як його визначити, знають 49,6%, та при цьому 18,4% не мають про нього жодного уявлення.

Чи знаєте, яку мiнiмальну кiлькiсть рейтингових балiв необхiдно набрати, щоб скласти ЗНО?

Чи знаєте, як визначається пороговий бал «склав/не склав»?

Більшість випускників задоволені шкільною підготовкою – 71,5%, хоча послугами репетиторів та онлайн-курсів скористалися більше половини: з репетитором займалися 35,6%, на курсах підготовки до ЗНО – 20,7%.

Тенденцію підтверджують в аналітичному центрі CEDOS – за даними останнього опитування, 46% з тих, кому вдалося вступити до вишу, займалися додатково поза школою, при цьому 41% – ні. Як зауважують експерти, важливий базовий рівень учня. З відмінників, які займалися додатково і які не займалися, майже однакова кількість вступили на бюджет (71% і 67% відповідно). Для «хорошистів» різниця є: серед тих, хто займався додатково до шкільного навчання, 53% вступили на бюджет, а з тих, хто не займався, – 40%.

За статистикою, можливість додатково займатися з репетитором обійдеться в середньому в 1204 грн на місяць.

Чи вважаєте ви, що знань, якi здобуваються в школi, достатньо для складання ЗНО?

Чиєю допомогою ви користалися пiд час пiдготовки до ЗНО з української мови i лiтератури?

За останнiй рiк скiльки приблизно коштiв на мiсяць у вас йшло на оплату послуг репетитора? (% від тих, хто займався з репетитором)

Проглядається тенденція зростання популярності онлайн-курсів. Підготовка в онлайн-форматі дешевша, ніж індивідуальні заняття з репетитором, і доступніша для школярів з сіл і невеликих міст, де репетитора знайти непросто. Онлайн-курси підготовки до ЗНО на платформі EDUGET розроблені професіоналами, викладачами з багаторічним стажем і досвідом роботи саме з форматом ЗНО. Готуватися до вступу варто заздалегідь, навіть влітку, до початку навчального року. На ЗНО доведеться продемонструвати знання з усієї шкільної програми, об’єктивно тяжко опанувати такий обсяг знань паралельно з навчанням у школі, ще й з кількох предметів. Перед обранням курсу для навчання можна пройти тести ЗНО попередніх років, щоб визначитися з базовим рівнем власної підготовки.

Переважна кількість абітурієнтів визначилися з майбутньою спеціальністю – 77,4%. При цьому немало вступників досі в роздумах – 22,6%. До 11 липня, коли почнеться формування заявок до вишів, варто мати чіткий план дій. EDUGET пропонує тест профорієнтації від HILL INTERNATIONAL – австрійської компанії, що багато років займається розробкою методик саме в цій галузі, працює з кадровими агенціями всього світу, тестує працівників корпорацій і створює механізми профорієнтації з урахуванням особливостей конкретної країни.

Чи ви вже визначилися зi спецiальнiстю та ВНЗ, куди вступатимете?