Уявлення про біг як спосіб «прочистити» мізки тривалий час вважали дивацьким стереотипом бігунів. Потрібна креативна ідея? Пробіжися. Поганий настрій? Іди на пробіжку. Який зв’язок між цими речами, дивувалися інші.

Та останні дослідження нейробіологів підтвердили: аеробні навантаження напряму впливають на мисленнєві здібності людини.

Тепер не дивно, що відомі мислителі полюбляли біг. Письменниця Джойс Керол Оутс писала в колонці в New York Times, що її «розум біжить разом із тілом, в одному ритмі з ногами і руками». Кінематографіст Кейсі Нейстат зауважує: «Часом біг – єдине, що дає ясність розуму. Всі важливі ідеї, які я втілив за останні 8 років, народилися завдяки пробіжці».

Після бігу часом почуваєшся абсолютно новою людиною. Насправді так і є, майже в буквальному сенсі. Нейробіологія вже підтвердила, що нейрони протягом життя можуть відновлюватися, а не є вичерпним запасом, як вважалося раніше. Тепер вони виявили ще одну закономірність: кількість нейронів збільшується після фізичних навантажень аеробного типу. Звідси відчуття ясності й чіткості мислення. Більше того – інтенсивні аеробні вправи поки є єдиним типом діяльності, який ініціює утворення нових нейронів. Це підтверджує президент Американської академії клінічної нейропсихології Карен Постал: «Принаймні це єдиний стимулятор, який поки що відомий науці».

Цікаво, де саме зароджуються нові клітини: в гіпокампі, тобто ділянці мозку, пов’язаній з навчанням і пам’яттю. Таким чином науковці отримують пояснення, чому після бігу краще запам’ятовується інформація. Карен Постал, яка сама займається бігом, каже: «Після 30-40 хвилин пробіжки ваша пам’ять поліпшується, бо ви отримуєте нові мозкові клітини».

Якщо йдеться про тривалі регулярні вправи, активні зміни фіксують у лобній долі головного мозку. Саме з нею пов’язані аспекти «чистого мислення»: планування, концентрація, постановка мети, тайм-менеджмент. Через півгодини інтенсивної аеробіки (навантаження, що змусить вас втомитися) до лобної долі припливає кров і активність мисленнєвих процесів збільшується.

Лобна доля пов’язана і з керуванням емоціями. Це пояснює результати недавнього дослідження, проведеного в Гарварді доктором філософії Емілі Бернштейн. Науковець зауважила, що після пробіжки в неї покращується не тільки фізичне самопочуття, але й емоційне. Вона ознайомилася з іншими дослідженнями, які також фіксували зниження тривожності та стресу після аеробних вправ.

Емілі Бернштейн і професор психології Гарвардського університету Річард МакНаллі поставили експеримент. Вони демонстрували учасникам фрагмент фільму, що мав розчулити їх і викликати сльози. Перед цим частина глядачів півгодини бігали, а решта лежали. Після перегляду фрагменту учасникам експерименту запропонували оцінити свій емоційний стан. Ті, хто бігав, продемонстрували перевагу в емоційній стабільності. Фізіологічні причини цього явища вчені продовжують вивчати, але в будь-якому разі можна радити: якщо у вас поганий настрій, пробіжіться.

Ще один плюс такого роду навантажень: виведення себе в абстрагований розсіяний стан. Ваш розум дрейфує й таким чином виходить на нестандартні рішення. Користь «розсіяної уваги» для креативної роботи важко переоцінити, і біг – один з небагатьох способів добитися цього.

Дослідники запитували професійних бігунів і любителів: «Про що ви думаєте, коли біжите кілометр за кілометром?». Як зазначив письменник Харукі Муракамі, конкретні думки в цей момент не мають жодного значення: «Я просто біжу. Біжу в порожнечу. Чи навіть інакше: я біжу, щоб опинитися в цій порожнечі».