Що нового в ЗНО, розповіли на брифінгу директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна та директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій. Як випливає з доповідей двох директорів, нічого нового фактично немає. І часом відсутність новин – це хороша новина.

Ірина Бекешкіна детально розповіла про результати соцопитування щодо проблем освіти.

ЗНО стабільно підтримує більшість. До того ж третина українців вважає проблему вдосконалення освіти першочерговою. ЗНО стимулює навчання, відкриває можливості для обдарованих дітей, зменшує рівень корупції. Останню вважають найбільшою проблемою системи освіти. Найширші корупційні можливості, вважають опитані, у проведенні творчих конкурсів у вишах, при вступі на магістра чи спеціаліста, на випускних іспитах у школі. ЗНО вважають найменш корумпованим процесом з названих.

Серйозна проблема, зауважила Ірина Бекешкіна, полягає у шкільній підготовці до ЗНО. Випускники змушені займатися з репетиторами для складання тестування, яке відповідає шкільній програмі й до якого вони мають готуватися в школі. Цим незадоволені багато респондентів.

Переважна більшість причетних до вступу 2015 року (йдеться і про вступників, і про родичів) задоволені процедурою, але різними її складовими. Найбільше сподобалися етап подання документів і рівень інформування. Є чимало незадоволених процедурою зарахування на державну форму навчання. Але, зауважує Ірина Бекешкіна, ймовірно це ті, хто на бюджет не потрапив. Понад половина різко незадоволені тим, що термін дії сертифікату ЗНО обмежений поточним роком.

Щодо нововведень найбільше здивувало те, що люди переважно не знали про нововведення. Судячи з запитань журналістів після конференції, ця тенденція залишилася незмінною. Так, журналісти цікавилися, чи залишається дворівнева система тестів (з жовтня відомо, що ні) і чи будуть на ЗНО ті самі тести, які продають на книжкових розкладках (щороку розробляють нові тести і максимально захищають цю інформацію).

Серед проблем вищої освіти названі корумпованість викладачів вишів, невизнання українських дипломів в інших країнах, невідповідність викладання вимогам ринку. Як зауважила Ірина Бекешкіна, вирішальним кроком може стати поширення ЗНО на випускників вишів: «Тоді відсіються ті, хто не може чи не хоче вчитися, і взагалі не потрібно буде платити хабарі – бо можна просто не отримати диплом на виході». Поки що лише 12% підтримують введення ЗНО для випускників вишів, і в студентів ця ідея не викликає ентузіазму.

Вадим Карандій вкотре переконав, що ЗНО відбудеться в ті ж терміни, за тими ж планами.

Він закликав не зволікати з вибором предметів для ЗНО, оформлювати необхідні документи (зокрема паспорти).

В цілому система функціонує правильно і виправдовує себе. ЗНО ставить всіх у рівні умови, дає змогу обдарованим вступати до обраного вишу, є стимулом для навчання учнів, дає можливість вишам обирати кращих серед випускників. Отже, підсумував Вадим Карандій: «Соціальний ліфт, який намагалися побудувати за допомогою ЗНО, діє і суспільством визнається».