Шведські вчені повідомили про старт програми вивчення мови котів, пише The Telegraph. Група науковців Лундського університету (Lund University) обіцяє, що протягом 5 років їм вдасться розшифрувати код котячої мови і розкрити значення всіх «няв», «мур» і «шшшшшш».

Те, що в представників сімейства котячих розвинене мовне спілкування, відомо давно. При цьому дикі коти припиняють нявкати, коли виростають, бо зникає потреба звертатися по допомогу до матері, просити в неї молоко чи тепло. Але домашні коти зберігають властивість розмовляти, оскільки для них залишається актуальною необхідність впливати на господаря. Коти одомашнені понад 10 тисяч років тому, тож їхні здібності до спілкування з людьми неймовірно розвинулися, заявляють учені.

Фонетичний аналіз котячої мови почнуть з аудіозаписів. Вчені записуватимуть звуки, які видають коти, коли вони задоволені, голодні, роздратовані чи байдужі – і на базі отриманих даних створюватимуть повторювані фонетичні моделі з конкретним змістом. Керівник дослідження доктор Сюзанна Шетц (Susanne Sch?tz) зауважує, що йдеться не про інстинктивне видавання звуків: «Коти цілком свідомо можуть змінити інтонацію й тривалість звуку, щоб передати чітке повідомлення».

Вчені не тільки перекладуть мову котів, але й дослідять, як людям краще спілкуватися з ними, з’ясують найпозитивніші для тварин слова й інтонації. Яка гучність людського голосу їм до вподоби, сюсюкання чи спокійний тон, голоси дітей чи дорослих – все це досі не досліджено.

Вчені працюватимуть у 50 різних місцях, це дозволить врахувати можливі територіальні акценти й діалекти. Доктор Шетц розповідає: «Ми прагнемо з’ясувати, наскільки домашні коти перебувають під впливом мови й діалекту, які використовують господарі. Маємо версію, що коти використовують особливості людського мовлення в тих звуках, які самі видають».

Сюзанна Шетц тримає вдома багато котів. Вона переконана, що часто вгадує той меседж, який намагається передати їй домашній улюбленець. Саме це спонукало вченого-лінгвіста почати програму вивчення котячої мови.