Стереотипне уявлення про екстраверта як самовпевненого й комунікабельного, а про інтроверта – як боязкого і замкненого, давно спростовують психологи. І доводять більше того: від екстраверсії чи інтроверсії не залежать ні успішність, ні навіть ефективне спілкування. Адже екстраверти, попри готовність до інтенсивних комунікацій, часто не дотягують за результативністю спілкування й забувають почуте вже наступного дня. Тоді як інтроверти здатні спілкуватися вдумливіше, хоч і не так багато. Іншими словами, екстраверти розганяються «вшир», а інтроверти занурюються «вглиб». І за умови постійного саморозвитку – як інтелектуального, так і соціально-емоційного – людина з будь-якою схильністю до комунікації може стати успішним лідером.
Про плюси лідерів-інтровертів виданню
Побутує точка зору, пише Джеф, ніби екстраверти мають 2 принципово важливі якості, які потрібні для бізнесу і яких немає в інтровертів: ораторська обдарованість і легкість у комунікаціях. Це начебто дає їм фору перед самозаглибленими інтровертами. Опитування від
Екстраверти схильні ризикувати, бо вони психологічно залежні від отримання миттєвої нагороди, швидкого результату. На відміну від них, інтроверти обережніші та схильні глибоко аналізувати ситуацію. Ось чому ви чуєте від екстравертів «Давайте просто зробимо це!», а від інтровертів «Ми впевнені, що треба робити саме так?».
Екстраверти схильні ризикувати, бо вони психологічно залежні від отримання миттєвої нагороди, швидкого результату
Чому це підприємницька перевага? Прийняття ризиків – певний ритуал посвячення в бізнесмени, без нього неможливо бути успішним. При цьому ви можете вагатися між «так» чи «ні», зважувати різні варіанти, обмірковувати ситуацію. Це означає, що у вас інтровертний підхід до розв’язання проблем.
Розуміючи свій тип прийняття рішень, ви можете його безмежно вдосконалювати, адже підприємець ухвалює рішення щодня. Безумовно, кожен проект вимагає певних ризиків для руху вперед, та водночас він вимагає розсудливості у використанні капіталу й ресурсів.
Замість показової балаканини, якою хизуються оратори на нарадах і публічних заходах, інтроверти уважно слухають інших. І обдумують почуте, перш ніж почнуть говорити самі. Вони не прокручують у голові власну промову в той час, як інша людина говорить, а слухають і на підставі почутого планують своє висловлення.
Через ту саму рису інтроверти люблять і вміють вчитися, стверджує Сьюзен Кейн у бестселері «Тиша: сила інтровертів у світі, де не припиняють балакати» (Susan Cain, Quiet: The Power of Introverts in a World That Can’t Stop Talking). Вони уважні та внутрішньо мотивовані, на відміну від зовнішньо мотивованих екстравертів. Отже, прагнуть докопатися до суті незалежно від відповідності загальному стандарту.
Згадайте поширену ситуацію: у школі діти перебивають одне одного, щось доводять, а один хлопчик сором’язливо мовчить. Раптом він починає говорити, і що відбувається? Всі обертають голови і мовчки слухають його. Так інтроверти використовують силу присутності: вони обирають слушний момент і привертають увагу інших, своєю спокійною впевненістю дають відчуття надійності й добиваються позитивного сприйняття.
Не те щоб усі екстраверти були пихатими задаваками, але саме інтроверти, як правило, мають чітке уявлення про власні здібності й досягнення. Причому йдеться не про низьку самооцінку, а про адекватну. Зі скромності випливає здатність визнавати свої помилки, недоліки, прогалини в знаннях – це ключове вміння для прогресу в бізнесі й особистому житті.
Скромність також вказує на відкритість до нових ідей і готовність сприймати суперечливу інформацію.
Оскільки інтроверти не настільки чутливі до зовнішніх стимулів, як екстраверти, їм простіше зосереджуватися на інформації й опиратися імпульсивним рішенням. Інтроверти також імовірніше знайдуть альтернативні шляхи вирішення проблеми, на перший погляд непомітні.
Інтроверти не настільки чутливі до зовнішніх стимулів, як екстраверти, їм простіше зосереджуватися й опиратися імпульсам
Ви мені не вірите? То може повірите Альберту Ейнштейну, який сказав: «Річ не в тому, що я такий розумний, а в тому, що я більше часу проводжу з проблемою».
Знайти конкретику там, де панує невизначеність, – погодьтеся, величезний плюс для будь-якого підприємця.
Навіть якщо ви розвиваєте партнерську компанію або спільне підприємство, ви все одно опиняєтеся в ситуаціях, коли працювати треба самостійно. Інтровертам така ізоляція підходить, бо дозволяє максимально зосередитися.
Стів Возняк, співзасновник компанії Apple, висловився так: «Більшість винахідників та інженерів, яких я зустрічав, подібні до мене – сором’язливі та заглиблені в думки. Вони працюють найкраще на самоті, коли є можливість все обдумувати і контролювати. Можливо, вам важко це прийняти, але раджу: працюйте поодинці. Тоді ви зможете проектувати революційні продукти і функції».
Отже, міф про те, що інтроверти є менш ефективними лідерами, ніж екстраверти – лише міф. Бути екстравертним Стівом Джобсом чи інтровертним Біллом Гейтсом у будь-якому разі означає бути лідером, успішним керівником. Головне для успіху – саморозвиток і підсилення найвиграшніших рис власної особистості.
При цитуванні матеріалів розділу «Блог» на www.eduget.com активне посилання на сам матеріал або на головну сторінку www.eduget.com обов’язкове. Будь-яке використання матеріалів розділу «Статті» на www.eduget.com (матеріалу цілком) можливе виключно за попереднім письмовим дозволом правовласника. Дякуємо за співпрацю!