У світі глобальної конкуренції якість освіти стає тим фактором, що дозволяє як окремому індивіду, так і суспільству в цілому посісти й втримати провідні позиції на ринку. Тому увага авторитетних видань до трендів у сфері освіти не випадкова – Forbes, The Guardian, The New York Times, Huffingtonpost, The Economist та багато інших регулярно викладають своє бачення тенденцій розвитку вищої освіти і, відповідно, джерела найкращих кадрів.

Серед головних трендів в освіті найближчого майбутнього названо такі:

1. Онлайн-освіта, передусім MOOC (Massive Open Online Courses) Більшість рейтингових університетів поспішають зайняти своє місце в тренді, що набирає обертів, і представляють свої програми на онлайн-ресурсах.

Статистика вражає: у найпопулярнішого ресурса онлайн-освіти Coursera вже більше 17 млн зареєстрованих користувачів і $146,1 млн у фонді від інвесторів; Udemy зібрав $113 млн (дані на 11 січня 2016 р.).

Крім того, популярність і зручність онлайн-лекцій уже позначаються і на методиці викладання на денних відділеннях вишів: так, виникла практика «зворотнього навчання», коли лекцію викладача студенти дивляться онлайн кожен у своєму темпі, а в аудиторію приходять вже підготовленими до практичного заняття. Переваги: студента вдома ніхто не відволікає від лекції, він може самостійно планувати свій час, а на семінарі викладач має змогу особисто перевірити якість засвоєння матеріалу, відповісти на запитання, дати цікавий додатковий матеріал і допомогти напрацювати потрібні практичні навички з предмета. Такі заняття вже введено в Гарварді, в університетах Мічигана й Каліфорнії.

2. Соціальні медіа, блоги, відеоблоги – навчання за допомогою соцмедіа й відеоблогів. Навіть стрічка Фейсбуку обростає навчальними елементами: люди готові ділитися з друзями і зберігати для себе інформацію для запам’ятовування, наприклад іноземні слова або правила. Навчальні відео на ютубі тепер викладають навіть новачки, збираючи величезну кількість переглядів. Викладачі публікують твори своїх студентів у блозі, щоб привернути увагу аудиторії до їхньої творчості й наочно продемонструвати реакцію читачів на ті або інші риторичні прийоми.

3. Адаптивне навчання – за потребами кожного студента (вік, інтереси, можливості). Врахування індивідуальних потреб необхідне не лише тим, хто не в змозі фізично дійти до навчальної аудиторії, але й тим, хто просто не хоче або не готовий спілкуватися, проте має бажання отримати той самий обсяг знань, що й інші студенти. Адаптивність освіти передбачає можливість вибору студентом оптимальних особисто для нього інструментів навчання, вибору предметів і обсягу отримуваних знань. Яскравий приклад – курси Pearson MyLab, які містять алгоритми, що адаптують курс до потреб кожного студента, його сильних і слабких сторін мірою вивчення предмета. 

Адаптивність підвищується за рахунок онлайн-занять, використання аудіоматеріалів, навчального відео, різних тестів. У майбутньому кожен школяр і студент сам створюватиме програму навчання і обиратиме викладачів і курси, а в навчальні заклади приходитиме, щоб скласти обов’язковий мінімум знань для отримання необхідних сертифікатів.

4. Гейміфікація освіти – навчання як гра, використання онлайн-інструментів і гри для створення навчальних курсів, боротьба за бонуси замість оцінок. Використання розробленого інструментарію комп’ютерних ігор дозволяє підвищувати мотивацію в навчанні, створювати дух змагальності, ненав’язливо вести учня від одного завдання до іншого і спонукати підвищувати свій рівень. 

У якості бонусів замість оцінок вчителі вже використовують спеціальні бейджі, ресурс Xgames для викладання шкільних предметів. Тривимірна голограма від Microsoft і окуляри від Google також відкривають нові горизонти у викладанні найскладніших дисциплін, і з часом усі ці інструменти стануть доступнішими.

5. Головне не ціна, а результат – вплив безкоштовних онлайн-курсів на всю структуру освіти і її вартість. Традиційні університети у багатьох країнах стоять перед впертим фактом: держава зменшує фінансування, і значна частина лягає на плечі студентів, які сплачують за своє навчання, найчастіше в кредит. За даними The Economist, за п’ять минулих років університети підвищили плату за навчання на 27%, студентські борги за навчання в США складали в 2015 році $1,2 трлн, при цьому 7 млн осіб уже визнали, що не зможуть їх віддати. На цьому фоні зростаюча популярність безкоштовних онлайн-курсів і доступнішої платної онлайн-освіти ще більше посилює конкуренцію на освітньому ринку. Впродовж найближчих двадцяти років навіть у США очікується закриття багатьох нерентабельних приватних вишів. Звісно, таким стовпам, як Оксфорд, Кембридж, Гарвард або Сорбонна, нічого не загрожує, але загалом більшості вишів доведеться перебудовуватися і адаптуватися до нових реалій. Поки що вони витрачають фінансування на кампуси і навчальні корпуси, щоб залучити студентів, проте незабаром і це може виявитися недостатнім. 

6. Диплом на другому місці, головне – практичні навички. Для потенційних роботодавців усе більше значення має не диплом, а те, з якими вміннями випускник виходить зі стін університету. Рейтингові виші це вже враховують і вводять максимум практики і реальних бізнес-проектів на старших курсах навчання. 

Проте швидкість змін на ринку праці така, що без додаткових курсів і паралельної роботи із застосуванням отриманих навичок на хороше місце розраховувати не варто. До того ж і ті, хто давно отримав диплом з тієї або іншої спеціальності, продовжують вчитися, щоб пристосуватися до світу, який швидко змінюється. Так що випускник вишу з багажем сухих академічних знань іноді програє фахівцям із досвідом роботи і бажанням вчитися новому. 

Самий факт появи в Інтернеті дискусії, чи потрібний диплом про вищу освіту для отримання високооплачуваної роботи, чи його може замінити сертифікат онлайн-курсів, чи достатньо професійних курсів без академічного мінімуму на рівні бакалавра, свідчить про те, що система вищої освіти вже не може залишатися статичною – якщо, звісно, хоче втримати свої провідні позиції. Публікації на зарубіжних медіа-ресурсах списків вакансій з високою оплатою праці, для яких не потрібний диплом вишу, лише підкладають дрова до вогню. При цьому практично скрізь вимагають високу технічну грамотність і вміння застосовувати найостанніші програми, а де ці знання отримані – роботодавця не обходить.

7. Кумулятивний ефект. Нові тренди в освіті розвиваються паралельно з новими бізнес-моделями, коли частина об’єму робіт віддається на аутсорс, команда збирається на проекти і один фахівець може працювати в декількох компаніях одночасно. «Родинний» тип розвитку особистості, за якого людина залишає родину-школу, потім виростає з родини-коледжу (університету) і знаходить родину-компанію для довічної кар’єри, вже видається трохи застарілим і очевидно не відповідає реаліям бізнесу і глобальної економіки, що швидко змінюються. 

Кумулятивний ефект виникає від поєднання звичних і перевірених схем роботи і отримання знань з новими підходами до розв’язання завдань. На запити бізнесу найшвидше відповідають онлайн-курси MOOC, і це даність, з якою доводиться рахуватися всім.