30 листопада в Парижі було відкрито Всесвітній саміт, присвячений глобальному потеплінню і змінам клімату (Climate Change). У саміті взяли участь 183 країни. Його результатів, зокрема підписання пакту для 195 країн щодо порятунку клімату, з нетерпінням чекали як учені, екологи, так і великий бізнес: адже мають бути затверджені нові обмеження на викид вуглекислого газу в атмосферу. Саме створюваний СО2 парниковий ефект призводить до танення льодовиків, підвищення рівня світового океану й інших кліматичних змін.

Першою свої обмеження представила Швейцарія – хоча вона не є лідером по викидах СО2. А ось від країн з активним промисловим сектором чекали найбільших поступок, передусім від “майстерні світу”, Китаю, що дає найбільше викидів в атмосферу, – 23,9%. Для країн з економікою, що розвивається, планують створити програму допомоги. Крім того, Індія і Бразилія вже зазначили, що найкращим внеском з їхнього боку буде збільшення площі лісів – адже саме зелені насадження поглинають вуглекислий газ, позбавляючи планету його надлишків. Японія планує створення джерел енергії на водній основі, що дуже актуально для країни після трагедії у Фукусімі.

2015 рік офіційно визнаний в ООН найтеплішим, починаючи з 1950 року, як і п’ятиріччя 2011-2015: порівняно з даними 1960-1990, загальна температура на планеті піднялася на 0,73 градуса за Цельсієм, а порівняно з доіндустріальною епохою 1880-1899 – на 1 градус. Ель-Ніньйо, кліматичне явище, що охоплює океанські течії та пересування повітряних мас, цього року було найтеплішим за всю історію його спостереження, що призвело до пожеж в Індонезії, повеней і відпливу промислових видів риб до глибших чи північніших вод.

Метою кліматичного саміту в Парижі було досягнення домовленостей, як утримати глобальне підвищення температури в межах 2 градусів. Підвищення на 4 градуси означатиме масштабні затоплення прибережних зон у багатьох країнах. Запобігти цьому має дотримання рамкової кліматичної угоди ООН.

Більшість країн взяли на себе зобов’язання зі зниження викидів СО2 (вуглекислого газу) в атмосферу.

Зобов’язання здебільшого беруть до 2020 року, розвинені країни також озвучують свою програму і до 2030, і до 2050 років.

Водночас, згідно з останніми дослідженнями вчених, 2030 року очікують циклічне зменшення сонячної активності, і на планеті може тривати малий льодовиковий період (minor ice age) до 2040 року. Дані про настання малого льодовикового періоду були оприлюднені в серпні 2015 р. професором британського університету Нортумбрії Валентиною Жарковою на Національній Зустрічі Астрономії в Лландідно. Це не означає припинення боротьби з промисловими викидами в атмосферу – адже набагато приємніше дихати чистим морозним повітрям, а не вологим смогом з фракціями вугілля. Крім того, після малого льодовикового періоду буде наступний етап потепління, можливо, ще інтенсивніший. В усякому разі, ці суперечні відомості пояснюють, чому хештегом конференції був вибраний #climatechange, а не звичніший global warming.

Також на саміті в Парижі 20 країн домовилися виділити кошти на 5 років на розвиток чистої енергетики й подальше вивчення змін у кліматі планети. Серед країн-інвесторів – Австралія, Бразилія, Великобританія, Німеччина, Данія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Мексика, Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія, США, Франція, Чилі, Швеція, Південна Корея і Японія.

Художник та дослідник Миколай Ламм (nickolaylamm.com) у своїх роботах візуалізував ті зміни, що відбудуться на планеті до 2100 року при підвищенні температури на 2 градуси та на 4 градуси за Цельсієм. Для візуалізації були використані дані Climate Central (sealevel.climatecentral.org)