«ЗНО відбудеться», – каже Сергій Квіт. Багато інших новин з брифінгу Міносвіти

23 жовтня відбувся брифінг міністра освіти й науки Сергія Квіта. Участь взяли нещодавно призначені чиновники: заступник міністра Павло Хобзей і директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій. Йшлося здебільшого про перспективи проведення ЗНО 2016 року, правила і зміни в освітній системі. –

ЗНО-2016

ЗНО відбудеться. «Ми тримаємо під увагою всі дедлайни. Все буде гаразд, і зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться», – на самому початку наголосив Сергій Квіт.

Вадим Карандій окреслив стан справ: «Маємо ресурсні виклики – недостатнє бюджетне фінансування, низькі зарплати задіяних працівників». Практично блоковано роботу головних IT-сервісів УЦОЯО, до того ж пішла команда тих фахівців, які розробили комп’ютерну систему проведення ЗНО і найкраще в ній орієнтувалися. Проте ситуація вирівнюється, і проведення ЗНО – цілком об’єктивна реальність.

Директор УЦОЯО розповів про найважливіші рішення на цій ділянці. Центр УЦОЯО з Донецька переміщено до Слов’янська, з усім колективом – він у робочому стані. Замість Сімферопольського центру створено Херсонський.

Знято всі питання щодо формату й дат ЗНО. З 5 травня по 10 липня відбудеться тестування. У травні це буде державна підсумкова атестація (ДПА), проведена у формі ЗНО, результати якої зарахують як ЗНО. Програми для тестів використають з 2015 року, а вже з 2017-го складатимуть за новими, які зараз розробляють і вдосконалюють.

Тести будуть лише однорівневими. Базового і поглибленого рівнів для української мови та літератури і математики вже не буде. За яким саме рівнем складатимуть ці предмети, на брифінгу не уточнили. EDUGET чекає роз’яснень з цього важливого питання від міністерства освіти.

Студенти коледжів не проходитимуть ЗНО цього року, а іноземну мову складатимуть як ДПА. Розглядають можливість надати певні квоти для кримських вступників.

Вадим Карандій наголосив, що його мета на цій посаді – підвищення якості тестування і створення можливостей для всіх. Структура ЗНО має бути чіткою і прозорою, зміни в ній – прогнозованими, система – справедливою для кожного, хто вирішив долучитися до вищої освіти.

10 мільйонів

З бюджету для УЦОЯО виділено додатково (до вже отриманих коштів) 10 млн грн. Вони підуть на закупівлю обладнання й поновлення матеріальної бази центрів тестування. Сергій Квіт роз’яснив додатково: мова не лише про устаткування тих центрів, що було створено чи перенесено з зони АТО. Переобладнання потребують всі центри через технічну застарілість. Раніше держава лише підтримувала життєдіяльність цієї системи, наголосив Сергій Квіт. Обладнання і програмне забезпечення оплачували грантовими коштами. Нині цього немає, і проблема з матбазою – нагальна. До тієї техніки, якою обладнані центри, вже навіть не існує запчастин, розповів міністр освіти.

Англійська і ЗНО

Сергій Квіт багато часу приділив роз’ясненню щодо тестування з іноземної мови. «Якщо робити, то треба робити правильно, – заявив міністр. – Оцінити знання англійської без аудіювання неможливо, без нього не обійтися». Та для цього треба напрацювати певні методи. Ви можете здати інший іспит письмово, поставити хрестик у правильній відповіді, пояснював Сергій Квіт, але ви не можете таким чином повноцінно продемонструвати свої знання з іноземної. Тому треба напрацювати форми й методи перевірки саме аудіювання. Іноземну складатимуть під час ДПА, яка відбудеться з використанням тестів ЗНО і перевіркою саме мовленнєвих навичок учня.

Павло Хобзей додав, що в квітні відбудеться апробація тестів ЗНО з англійської, які планують запустити з 2017 року. За бажання можна пройти цей варіант ЗНО, і якщо його результат влаштує учня – він вважатиметься фінальним, отже ДПА і ЗНО з іноземної можна буде більше не проходити.

Трансформація шкільної мережі

Не про ЗНО, але про важливі зміни в системі шкільної освіти розповів Павло Хобзей. Необхідно з’ясувати питання з заробітною платою вчителів: «Учитель має бути вмотивованим». Але при цьому має бути й ефективність середньої освіти. Необхідно трансформувати шкільну мережу. У так званих «малоформатних школах» вчиться по кілька дітей. «Ми їх там нічого не навчимо!» – зауважив Сергій Квіт. Треба переводити дітей в інші школи, але там організовувати повноцінний навчальний процес – закуповувати кабінети фізики, біології, хімії. Достойно оплачувати роботу вчителів. Звісно, це призведе до звільнень, адже частина вчителів утратить роботу. Треба продумати соціальні шляхи захисту цих людей. Мають підключитися місцеві громади — процес децентралізації влади дає їм повноваження для вирішення таких питань. Та місцеві органи влади, каже Павло Хобзей, зазвичай чекають допомоги від бюджету, а не шукають шляхи ефективно розподілити кошти і розв’язати проблеми. Коли це зміниться, підуть зміни й у системі освіти.