Термін «мозковий штурм» (brainstorming) увів у обіг керівник рекламного агентства Алекс Осборн (Alex Osborn) у 1940-х, і успіх його компанії призвів до швидкої популяризації такого методу пошуку рішень. Проте відтоді не припиняються суперечки щодо ефективності колективних дискусій.

У цьому смислі показова стаття Джони Лерера (Jonah Lehrer) в The New Yorker, в якій відомий американський журналіст і вундеркінд наводить кілька переконливих прикладів, коли стратегія мозкового штурму не працює. Останні дослідження переконали, що Джона правий.

Лі Томпсон (Leigh Thompson), професор у Школі менеджменту ім. Келлога, у своєму дослідженні довела неефективність мозкових штурмів. Згідно з Лі, одна особа може придумувати набагато різноманітніші ідеї і більш нетривіальний підхід, розмірковуючи наодинці, тоді як група знадобиться у звуженні діапазону, у визначенні того, над якими із запропонованих ідей варто працювати далі.

Вся справа в тому, що в групі кожен її учасник поводиться як конформіст, намагаючись бути у мейнстрімі, замість того щоб генерувати власну креативну концепцію. Члени групи схильні до перекладання відповідальності, до паразитування на ідеях активніших учасників, чого не сталося б, якби від кожного був потрібен індивідуальний внесок. Поведінка групи в результаті дорівнює за рівнем її найслабкішому члену. Крім того, буває, що ідеї стикаються: поки один висловлює думку, інший його перебиває зі своїми ідеями, і в підсумку обидві концепції тьмяніють.

Чому ж мозковий штурм не зникає із загальної практики?

По-перше, це навичка, яку варто розвивати, щоб уміти взаємодіяти з іншими. Для більшої ефективності компанії можуть запрошувати або призначати координаторів мозкових штурмів.

По-друге, мозкові штурми об’єднують колектив. Кожен учасник обговорення почувається частиною процесу, з’являється емоційна причетність, відповідальність перед іншими за кінцевий результат. Це особливо актуально для креативних інноваційних компаній.

Проте, окрім приємно проведеного часу, потрібен ще й результат, а для цього варто комбінувати мозкові штурми з індивідуальною роботою над проектом.

• Лі Томпсон пропонує кілька способів покращити мозкові штурми:
• Кожен учасник має записати свої ідеї в тиші і незалежно від інших.
• Після збирання всіх ідей записи варто пустити по колу для ознайомлення.
• Сесії запису ідей треба проводити кілька разів, і після кожної обмінюватися ними на новому рівні, що дозволить іншим учасникам дискусії розвивати ідеї своїх колег – у тому числі в письмовій формі.

Для успішного генерування креативних ідей варто також дотримуватися таких рекомендацій від Терези Торрес (@ttorres):

• Спершу окресліть межі проблеми. Від початку має бути певне бачення і чітко сформульована для всіх ціль, а вже в цих межах – політ фантазії учасників. Що чіткіша вихідна позиція, тим продуктивніші ідеї врешті з’являться. Обмеження – найкращі друзі креативності.
• Використовуйте менеджмент ідей, який складається з генерування ідей і їхньої оцінки. Залучайте до обговорення не лише один відповідальний відділ, але й усю компанію. Більше пропозицій – більше вибору, отже, зростає шанс отримати найкращу ідею. Для генерування ідей використовуйте індивідуальну роботу, а для оцінювання – думку групи, наприклад, таку, що з’явилася в результаті мозкового штурму.
• Часто найпродуктивніші ідеї виникають, якщо знання й уміння з однієї сфери прикласти до зовсім іншої. Перспективні напрями створюються на перетині компетенцій і в застосуванні знайомого матеріалу новим способом. Не обмежуйте нікого в пошуку натхнення і пропонуйте до обговорення всі, навіть найсміливіші, пропозиції.

via Inc.com