12-річна шкільна освіта: уряд ухвалив проект

ЗНО

Реформу почнуть впроваджувати у початковій школі з 2018-2019 навчального року. Прем’єр-міністр закликає пришвидшити темпи реформування шкільної освіти.

Шкільна реформа, 12-річна школа, 12-річна шкільна освіта, концепція нової школи, структура нової школи

Невідповідність результатів навчання очікуванням суспільства і вимогам ринку праці, відсутність рівного доступу до якісної середньої освіти всіх громадян, застарілі зміст і методики викладання, низький соцстатус педагогів, застаріла база, бюрократична система управління освітою – такий діагноз сучасного стану шкільної освіти, за словами міністра освіти Лілії Гриневич.

Міністр освіти 14 грудня представила уряду концепцію нової шкільної освіти, розрахованої на 12 років навчання. Концепцію ухвалено.

Зміни необхідні

Зміни в середній освіті неминучі, каже Лілія Гриневич. Вже півстоліття школа фактично не реформувалася, а світ за цей час кардинально змінився. За соцопитуванням від фонду «Демократичні ініціативи», лише 10% батьків, 15,3% учителів та 8,8% директорів шкіл погоджуються, що нинішня українська школа готує до майбутнього життя в суспільстві. Решта розуміють, що це не так.

Чітке підтвердження бачимо на ринку праці – фактично працездатного населення трохи більше 16 млн, рівень зайнятості 56%. Нинішня система освіти не готує кваліфікованих кадрів і відповідно гальмує економічний розвиток. При цьому 76% людей чекають зміни саме в середній освіті, бо вона є базовою і стає підґрунтям для подальшого розвитку фахівця.

Тому Міністерство освіти наполягає, що слід докорінно змінювати систему освіти, її структуру, зміст, методики.

Нинішня система освіти не готує кваліфікованих кадрів і відповідно гальмує економічний розвиток

Що саме зміниться

Концепція Нової школи викладена на сайті Міносвіти й відображує зміст реформи. Законодавчі засади сформульовані в Законі «Про освіту», що ухвалений парламентом у першому читанні.

Реформа передбачає перехід від «школи знань» до «школи компетентностей». Звісно, знання не зникнуть. Це неможливо, адже в цифрову епоху вони накопичуються дуже швидко й доступні кожному. Школа має навчити дітей, як із цими знаннями працювати, використовувати й класифікувати, а також як знаходити знання, потрібні для вирішення конкретної ситуації.

Найбільше дискусій точиться щодо 12-річного навчання. Опоненти стверджують, що беззмістовно розтягувати нинішній навчальний зміст на ще один рік. Але для реформованої компетентнісної школи цей додатковий рік необхідний, стверджує міністр освіти. Банальна трансляція знань від учителя до учня забирає значно менше часу, ніж робота з проектами, навчання критичного мислення й обробки знань. Такий підхід дає якісно інший результат, але й потребує більше часу й зусиль. У Європі 11-річна школа збереглася лише в Росії, Білорусі й Україні.

Зараз 5-10% найкращих учнів представляють Україну на міжнародних олімпіадах. Але для розвитку країни в цілому потрібний освічений загал, а не розвиток невеликого відсотку. Вивести учнів на такий рівень можна з якісно зміненою і тривалішою освітою.

Реформування школи впливає на решту складових освітньої системи. Так, у старшу школу буде включено професійну освіту. Залежно від намірів учня, він може вчитися в академічному ліцеї і готуватися вступати до вишу, а може паралельно отримувати професію в коледжі.

Також Міносвіти впроваджує онлайн-навчання. Створюють відкриту онлайн-платформу, на яких можуть навчатися і діти, і викладачі. Перші можуть проходити дистанційно шкільні курси, що важливо для дітей на домашньому навчанні або з непідконтрольних територій, другі вивчатимуть нові методики й матеріали.

Реформа передбачає перехід від «школи знань» до «школи компетентностей». Слід навчити дітей, як із цими знаннями працювати, використовувати й класифікувати, а також як знаходити знання, потрібні для вирішення конкретної ситуації

Графік впровадження реформи

Старт заплановано на 2018-19 навчальний рік. Це означає, що 2018 року в школу підуть першокласники, які навчатимуться вже не 11, а 12 років. Тоді першого 12-класника країна побачить у 2029-2030 році.

У Міносвіти є інші варіанти щодо темпів запровадження реформи. По суті це лише ціна питання, зауважила Лілія Гриневич. Можна одночасно з першокласниками запустити і базову школу з новими підручниками і прицілом на 12-річну освіту. А можна – і старшу школу. Тоді нові підручники слід підготувати для трьох класів – 1, 5 і 10.

Уже зараз йде робота над впровадженням реформи. Почали з початкової школи: з цього року учні навчаються за оновленими розвантаженими програмами. Приміром, з «Читання» відмінили перевірку на швидкість, але зробили акцент на розумінні прочитаного. Створено й надруковано хрестоматії для читання, які складаються з творів сучасних письменників.

Реакція уряду

Лілія Гриневич наполегливо запросила урядовців не затримуватися з реформуванням школи. Ціна «нероблення реформи» дуже висока, це:

  • погіршення конкурентоспроможності середньої освіти України, збереження тенденції до погіршення якості всіх видів освіти;
  • зниження якості людського капіталу і, як наслідок, погіршення конкурентоспроможності економіки України;
  • втрата науково-технічного потенціалу держави.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що названі тенденції помітні вже зараз – щодо кожного пункту очевидна негативна динаміка. Отже, зволікати з впровадженням реформи середньої освіти не можна. Він закликав Міністерство фінансів розглянути швидше впровадження реформи. «В грошовому вимірі втрати по названих ризиках для країни будуть більшими, ніж інвестиції в реформу шкільної освіти», - зауважив прем’єр-міністр.