Білл Гейтс: розмова зі шкільним учителем

Тренды
Білл Гейтс, розмова з учителем, шкільна освіта в США, американські школа, американська освіта, проблеми шкільної освіти в Америці

Вчитель року штату Вашингтон Нейт Бовлінг зустрівся з Біллом Гейтсом, щоб розповісти про школу, учнів і свій шлях учителя. А Білл Гейтс виклав цю бесіду у власному блозі в статті під назвою

Потужна розмова про школи, бідність і перегони”

Він сказав “фермер ботанів”.

Нейт Бовлінг сидів у своєму кабінеті й говорив про навчання. Я вважаю себе ботаном, тож коли вчитель року використав це слово на початку нашої зустрічі, ще й як комплімент, я розправив плечі.

— Це я так жартую, — сказав Нейт. — Я намагаюся вирощувати, наче фермер, у своїх учнях культ знань, пристрасть до навчання.

Я запитав Нейта, чому навчання таке важливе для нього.

— Це питання життя і смерті, — пояснив він. — Якщо мої учні не доб'ються в школі успіху, вони врешті опиняться у в'язниці.

Нейт викладає в школі Лінкольн, у місті Такома, на південь від Сіетла. Половина студентів — афро-американського або латиноамериканського походження. Переважна більшість з маргінальних родин. Щоб було зрозуміло, наскільки — понад 70% школярів мають право на одержання безкоштовного або пільгового харчування, і це чітко відображає тенденцію останніх часів: поява так званої “нової більшості”, малозабезпеченої більшості. Понад половина учнів американських державних шкіл сьогодні живуть у злиднях.

Багато хто з них після школи не готові вступати до коледжу чи претендувати на пристойну роботу. Те, що відбувається в різних школах з небагатих регіонів, подібних до Лінкольна, має величезне значення для майбутнього країни.

На щастя, те, що відбувається саме в Лінкольні, вселяє надію. У школі коефіцієнт тих, хто врешті отримує освіту, на 80% вищий середнього для вашингтонських шкіл з аналогічними демографічними показниками, 40% учнів потрапляють до Advanced Placement (AP) — класів з поглибленою програмою навчання, які готують школярів вступати до університетів.

— Всі діти можуть вчитися, якщо вони мають підтримку, — каже Нейт.

Він навчає 12-класників у програмі AP і — на мій подив — 9-класників. Здавалося б, останнім надто складно працювати з поглибленою програмою, і це просто недоцільно — давати такий рівень викладання для подібних учнів. Але Нейт так не вважає.

— Я не можу навчити весь клас так, як навчив би групу дітей з високим стартовим рівнем. Але інші діти можуть прагнути до такого рівня, — пояснює Нейт. — Ми не концентруємося на тому, щоб усі діти склали іспит AP. Ми просто хочемо, щоб вони вчилися. Я волів би навчати складний клас, з якого чверть скласть AP, ніж клас відібраних підготовлених дітей, кожен з яких врешті успішно пройде тест.

Ми не концентруємося на тому, щоб усі діти склали іспит. Ми просто хочемо, щоб вони вчилися

На початку 2016 року Нейт привернув до себе увагу всієї країни, опублікувавши блог про расовий поділ в американських школах. На нього було багато позитивних відгуків, але не всі.

— Цей пост показав, що насправді люди думають про моїх учнів, — згадує Нейт і дістає лист від нью-йоркського адвоката.

Він тримає його як нагадування про проблему, що нікуди не зникла:

— Це перелік причин, через які білі американці не хочуть, щоб їхні діти відвідували школу разом із чорними американцями. Я вніс його в набір рекомендацій з політичних питань, бо в цьому листі відображено саме те, що відбувається в сучасному суспільстві. Це може полегшити ситуацію в окремих школах.

Столичні школи й регіональні — наче різні світи. Саме тому ми з дружиною маємо відвідати різні школи по всій країні в рамках роботи нашого фонду. Перш за все ми опікуємося згаданою “новою більшістю”.

Навіть якщо урядовці покращують механізми інтеграції, справедливо розподіляють фінансування, — це, звісно, дуже важливо, — ми все одно маємо переконатися, що кожен учень має ефективного вчителя, і кожен учитель отримує необхідні інструменти та підтримку, щоб професійно і віддано працювати. Я запитав Нейта, що ми можемо ще зробити, на його думку.

Ми маємо переконатися, що кожен учень має ефективного вчителя, і кожен учитель отримує необхідні інструменти та підтримку

Частина рішення, за його словами, у мотивації вчителів, стимулюванні найуспішніших з них. Так можна спонукати педагогів залишатися в непрестижних школах і підтримувати високий професійний рівень. Це передбачає визнання того, що вимоги до викладання в школах з малозабезпеченими учнями відрізняються від вимог до викладання в престижних закладах. Це також передбачає автономію вчителів. Поки вони досягають потрібних результатів і їхнє викладання відповідає стандартам, вони мають отримати свободу у виборі навчального плану. Адже послуговуватимуться ним саме вони та їхні учні.

Звичайно, не всі вчителі однаково ефективні, особливо початківці. Нейт знає це з власного досвіду.

— У свій перший день в класі, 10 років тому, я був шокований. Учні відверто нудилися, а мене це дивувало. Зараз я дивлюся на свої тодішні плани уроків і думаю: “Дивно, що вони взагалі не вийшли з класу”.

Ось чому Нейт — великий прихильник постійного професійного розвитку:

— Я вірю, що ми можемо взяти посередніх вчителів і зробити їх ефективними. Можемо взяти ефективних і зробити їх видатними. Ми помиляємося, коли думаємо, що навчання — це в першу чергу здібності. Може вистачити базового рівня здібностей, щоб навчати, а сама лише наявність ступеню доктора філософії не гарантує, що ви можете якісно передавати знання. Викласти зміст — це частина освітнього процесу, а все решта — навички, і цього можна вчитися.

Можемо взяти посередніх вчителів і зробити їх ефективними. Можемо взяти ефективних і зробити їх видатними

Вчителів слід поважати. Нейт Бовлінг став одним із засновників організації Teachers United, що допомагає вчителям впливати на політику на міському й навіть державному рівні.

— Школи є будівельними блоками нашої демократії, — каже він. — Якщо ми збираємося створити краще суспільство, це має відбуватися через школи. І якщо ми збираємося побудувати краще суспільство через наші школи, це має відбуватися за рахунок кращого навчання.

Це була дуже потужна розмова. Нейт підняв багато важливих проблем — і все це можна вирішувати й обговорювати. Зрештою я залишився з надією, що в “нової більшості” не все втрачено. Я радий, що Нейт, фермер ботанів, виховуватиме учнів і навіть кращих за нього вчителів, ще довгі роки.