Читання необхідне для розумового й фізичного розвитку: результати наукових досліджень

Наука
Необхідність читання, чому треба читати, 7 причин читати, розвиток мозку через читання, вплив читання на розум

Читання книжок давно перестало бути головним способом відпочинку й отримання знань та все більше поступається динамічнішим каналам інформації: ТБ та Інтернету. Водночас науковці наголошують: правильний підхід до читання дає вам всі види психологічних і навіть фізичних переваг.

7 причин читати книжки

Розвиток емпатії
Художня література допомагає підвищити рівень емпатії, а це – здатність розуміти іншу людину, будувати стосунки, розвивати емоційний інтелект.
Професор психології Кейт Оутлі (Keith Oatley) пояснює: «Що таке насправді роман чи оповідання? Це передання думок і уявлень від одного розуму до іншого». Художня література вчить дивитися на світ очима іншої людини, розуміти її мотиви, відчувати різницю між різними психотипами й прогнозувати їхні дії в різних ситуаціях. Особливо це стосується літературних творів, які акцентуються на соціальному, побутовому житті героїв, їхніх взаємовідносинах з іншими. 

Тренування гнучкості розуму
Дослідження впливу поезії на розумові здібності доводить, що читці починають мислити глибше й оригінальніше, вигадують нестандартні ідеї й рішення. Один з авторів дослідження професор Філіп Девіс (Philip Davis) каже: «Читання віршів цілком очікувано кидає виклик жорстко фіксованим типам мислення. Розвивається розумова гнучкість, потрібна для осмислення складних образів і сприйняття нових смислів».
У людей, що починають регулярно читати поезію чи інші образні тексти, відбуваються дивовижі зміни в активації певних ділянок головного мозку. Покращуються адаптивність і здатність діяти в неочікуваних ситуаціях. Передбачувані реакції заміняються нестандартними вчинками.

Відкритість до нового
Читання книжок традиційно пов'язують з креативністю. Дослідниця Маджа Джикіч (Maja Djikic) з Торонто зауважує, що з розвитком творчих здібностей художня література позбавляє зашореності, спонукає особистість відкриватися іншим і сприймати оточення з його особливостями й дивацтвами.
В літературних творах змальовані неоднозначні персонажі, і аналіз їхніх характерів привчає людину сприймати різні, навіть дуже провокативні, погляди.

Читання віршів цілком очікувано кидає виклик жорстко фіксованим типам мислення


Прийняття і відкритість – ключ до творчості. Коли людина може оцінити ситуацію з різних точок зору, вона може побачити і різні можливості, не помітні на перший погляд. 

Активація мозкової діяльності
Під час нейропсихологічних досліджень Університету Еморі (Атланта) аналізували зміни у функціонуванні головного мозку учасників до читання роману, під час читання і після завершення. Зафіксували чіткі зміни – причому не лише під час читання, але й згодом.
Професор Грегорі Бернс (Gregory Berns), ініціатор і керівник дослідження, зауважує: «Навіть коли учасники вже не читали, їхня мозкова діяльність була активнішою, ніж до початку експерименту. Вони значно швидше встановлювали зв’язки між явищами, аналізували. Ми назвали це «тіньовою діяльністю», щось подібне до м'язової пам'яті». 

Розвиток толерантності
Коли людина поринає в інші світи, з іншими законами й правилами, вона стає менш упередженою.
Італійський дослідник Лоріс Веццалі (Loris Vezzali) вивчав, як читання книжкової саги про Гаррі Поттера впливає на ставлення до маргінальних груп (іммігранти, малозабезпечені, біженці). Результати підтвердили основну теорію: толерантність в досліджуваних групах зросла.
Терпимість покращує не лише моральні якості людини, але й її вміння домовлятися з людьми різних соціальних класів і поглядів. Для успішного ведення перемовин це необхідна якість. 

Попередження старечого маразму
Не слід нехтувати суто фізіологічними процесами, які відбуваються в тілі людини: з віком органи зношуються, і мозок теж. Щоб запобігти слабоумству чи максимально відтермінувати його, слід багато читати, заявляють вчені.

Терпимість покращує не лише моральні якості людини, але й її вміння домовлятися


Невролог Роберт Вілсон доводить хибність теорії, за якою здатність чи не здатність ясно мислити в похилому віці залежать виключно від спадковості чи інших біологічних передумов. Активна інтелектуальна діяльність протягом усього життя, в тому числі любов до читання, - реальна протидія старечому маразму. 

Тривалість життя
Ті, хто читає хоча б 30 хв. на день, живуть довше за тих, хто не читає взагалі – приблизно на 2 роки. Дослідники оцінювали понад 3000 людей і максимально виключали побічні фактори (соціальний стан, освіта, стать). Окрім збільшення тривалості життя, зафіксували і його вищу якість серед тих, хто регулярно читає.
Взаємозв’язок цих явищ продовжують вивчати. Вчені припускають, що читання впливає на загальний рівень освіти й стимулює пізнання, що своєю чергою дозволяє людині грамотніше планувати життя, звички, майбутнє.