Клімат: час змін

Тренды
climate change, global warming, carbondioxide, вуглекислий газ, глобальне потепління, ель ніньйо, викиди в атмосферу, паризький саміт, рамкова кліматична угода ООН

30 листопада в Парижі було відкрито Всесвітній саміт, присвячений глобальному потеплінню і змінам клімату (Climate Change). У саміті взяли участь 183 країни. Його результатів, зокрема підписання пакту для 195 країн щодо порятунку клімату, з нетерпінням чекали як учені, екологи, так і великий бізнес: адже мають бути затверджені нові обмеження на викид вуглекислого газу в атмосферу. Саме створюваний СО2 парниковий ефект призводить до танення льодовиків, підвищення рівня світового океану й інших кліматичних змін.

Першою свої обмеження представила Швейцарія – хоча вона не є лідером по викидах СО2. А ось від країн з активним промисловим сектором чекали найбільших поступок, передусім від "майстерні світу", Китаю, що дає найбільше викидів в атмосферу, - 23,9%. Для країн з економікою, що розвивається, планують створити програму допомоги. Крім того, Індія і Бразилія вже зазначили, що найкращим внеском з їхнього боку буде збільшення площі лісів - адже саме зелені насадження поглинають вуглекислий газ, позбавляючи планету його надлишків. Японія планує створення джерел енергії на водній основі, що дуже актуально для країни після трагедії у Фукусімі.

2015 рік офіційно визнаний в ООН найтеплішим, починаючи з 1950 року, як і п'ятиріччя 2011-2015: порівняно з даними 1960-1990, загальна температура на планеті піднялася на 0,73 градуса за Цельсієм, а порівняно з доіндустріальною епохою 1880-1899 – на 1 градус. Ель-Ніньйо, кліматичне явище, що охоплює океанські течії та пересування повітряних мас, цього року було найтеплішим за всю історію його спостереження, що призвело до пожеж в Індонезії, повеней і відпливу промислових видів риб до глибших чи північніших вод.

Метою кліматичного саміту в Парижі було досягнення домовленостей, як утримати глобальне підвищення температури в межах 2 градусів. Підвищення на 4 градуси означатиме масштабні затоплення прибережних зон у багатьох країнах. Запобігти цьому має дотримання рамкової кліматичної угоди ООН.

Більшість країн взяли на себе зобов'язання зі зниження викидів СО2 (вуглекислого газу) в атмосферу.

 

Країна

Викид СО2 на сьогодні, % від загальної кількості

Планує знизити викид СО2 до 2020 року на …%

Австралія

1,3%

Від -5% до-15% або -25% від рівня 2000 р.

Аргентина

0,7%

Немає даних

Білорусь

Менше 0,5%

-5% або -10% від рівня 1990 р.

Бразилія

2,2%

-37% від рівня 2005 р.

Євросоюз (зокрема Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Чехія, Швеція, Фінляндія, Франція, Естонія)

9,6%

-20% або -30% від рівня 1990 р.

Індія

6,6%

Від -30% до -35% від рівня 2050 р.

Індонезія

1,6%

Немає даних

Ісландія

Менше 0,5%

-30% від рівня 1990 р.

Казахстан

2,9%

-15% від рівня 1992 р.

Канада

1,6%

-17% від рівня 2005 р.

Китай

23,9%

Від -60% до -65% від рівня 2005 р.

Корея (Південна)

1,5%

Немає даних

Ліхтенштейн

Менше 0,5%

До -30% від рівня 1990 р.

Мексика

1,6%

Від -22% до -40%

Монако

Менше 0,5%

До -30% від рівня 1990 р.

Нова Зеландія

Менше 0,5%

До -20% від рівня 1990 р.

Норвегія

Менше 1%

-30% до -40% від рівня 1990 р.

Російська Федерація

5,1%

-15% до -20% від рівня 1990 р.

США

13,6%

До -30% від рівня 2005 р.

Туреччина

0,9%

До -30% від рівня 1990р.

Україна

Менше 0,5%

От -20% до -60% від рівня 1990 р.

Хорватія

Менше 0,5%

-5% від рівня 1990р.

Швейцарія

Менше 0,5%

-20% до -30% від рівня 1990 р.

ПАР

1%

Немає даних

Японія

2,9%

-25% від рівня 1990 р.

 

Зобов'язання здебільшого беруть до 2020 року, розвинені країни також озвучують свою програму і до 2030, і до 2050 років.

Водночас, згідно з останніми дослідженнями вчених, 2030 року очікують циклічне зменшення сонячної активності, і на планеті може тривати малий льодовиковий період (minor ice age) до 2040 року. Дані про настання малого льодовикового періоду були оприлюднені в серпні 2015 р. професором британського університету Нортумбрії Валентиною Жарковою на Національній Зустрічі Астрономії в Лландідно. Це не означає припинення боротьби з промисловими викидами в атмосферу - адже набагато приємніше дихати чистим морозним повітрям, а не вологим смогом з фракціями вугілля. Крім того, після малого льодовикового періоду буде наступний етап потепління, можливо, ще інтенсивніший. В усякому разі, ці суперечні відомості пояснюють, чому хештегом конференції був вибраний #climatechange, а не звичніший global warming.

Також на саміті в Парижі 20 країн домовилися виділити кошти на 5 років на розвиток чистої енергетики й подальше вивчення змін у кліматі планети. Серед країн-інвесторів - Австралія, Бразилія, Великобританія, Німеччина, Данія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Мексика, Норвегія, ОАЕ, Саудівська Аравія, США, Франція, Чилі, Швеція, Південна Корея і Японія.

Художник та дослідник Миколай Ламм (nickolaylamm.com) у своїх роботах візуалізував ті зміни, що відбудуться на планеті до 2100 року при підвищенні температури на 2 градуси та на 4 градуси за Цельсієм. Для візуалізації були використані дані Climate Central (sealevel.climatecentral.org)

 

Нью-Йорк

 

Лондон

 

Шанхай

 

Сідней

 

Ріо-де-Жанейро

 

Мумбаї

 

Дурбан

 

  Більше фактів про зміни клімату на
  спеціальній сторінці NASA
  climate.nasa.gov/evidence