Міністр освіти презентувала концепцію нової 12-річної школи

ЗНО
12-річна школа, Нова школа, Простір освітніх можливостей, розвантаження навчальних програм, реформи шкільної освіти, компетентнісний підхід, ключові компетентності, 12-річне навчання, концепція нової школи, що зміниться в шкільній освіті

Про необхідність введення 12-річного шкільного навчання Лілія Гриневич заявила зразу після обрання на посаду міністра освіти. 18 серпня було презентовано концепцію очікуваної реформи.

Законодавче підтвердження її можливе після прийняття закону «Про освіту», але презентація зроблена вже зараз, щоб роз'яснити громадськості: про що йдеться, коли, чому. Отже, про що йдеться в презентації «Нова школа. Простір освітніх можливостей». 

Необхідність

З самого початку розробники пояснюють необхідність змін. Сучасний випускник, пишуть, як фарширована риба – ніби риба, а не пливе. Причини того 2: перенавантаженість навчальним матеріалом і його сута теоретичність. І це тоді, коли сучасний ринок праці вимагає готовності вчитися і вдосконалюватися безперервно, критично мислити, працювати в команді й самостійно визначати мету та способи її досягнення. Мало спільного з теоретичними знаннями.

Педагоги демотивовані через низький соціальний статус, непрестижність професії. Зростає «цифровий розрив» між ними і учнями: більшість вчителів не вміють працювати з великими масивами даних, онлайн-технологіями, презентаціями.

Сформувався нерівний доступ до якісної середньої освіти, бо на неї можуть розраховувати хіба що діти з мегаполісів і заможних родин.

Мета

Мета нової школи – новий випускник:

  • цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
  • патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
  • інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Формула

Нова школа базуватиметься на новому змісті: теоретичне навчання замінять компетентнісним підходом, тобто здобуттям реальних навичок і умінь. Зроблено окремий упор на формування цінностей з огляду на сучасні тенденції самоосвіти і самовизначення. Учень має отримати базовий стійкий набір принципів, щоб далі самостійно визначати свій життєвий шлях. Стосунки між учнем, учителем, батьками, громадськістю мають бути партнерськими, а не ієрархічними.

8 елементів нової школи:

  1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
  2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
  3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
  4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
  5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
  6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
  7. Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
  8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

Компетентності

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Головний акцент нової школи – на практичності отримуваних знань, вміння аналізувати й застосовувати теорію на практиці. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

  • уміння читати і розуміти прочитане;
  • уміння висловлювати думку усно і письмово;
  • критичне мислення;
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію;
  • ініціативність;
  • творчість;
  • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
  • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
  • здатність до співпраці в команді.

Ці вміння створюють «канву», яка є основою для успішної самореалізації учня. Послідовно школяр здобуватиме 10 ключових компетентностей – послідовно, під час вивчення різних предметів, на різних етапах шкільного навчання.

Детально так описують 10 ключових компетентностей, які має розвинути школа

  1. Спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами. Вміння усно й письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди, реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ, усвідомлення ролі ефективного спілкування.
  2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди в широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
  3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності, здатність до розуміння і використання простих математичних моделей, уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
  4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, здатність застосовувати його в практичній діяльності, уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
  5. Інформаційно-цифрова компетентність. Впевнене і водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
  6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
  7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
  8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
  9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
  10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Партнерство

В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Міносвіти заявляє про намір вивести учнів з ролі пасивних спостерігачів на уроці, поширювати і пропагувати методи викладання, засновані на співпраці: ігри, проекти, експерименти, групові завдання.

Головні принципи:

  • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах, стосунках;
  • діалог – взаємодія – взаємоповага;
  • розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Відповідно до цього, оцінки не можуть використовуватися для ранжування учнів, тиску. Підхід буде змінено. Оцінки слугуватимуть для аналізу індивідуального прогресу і планування індивідуальної швидкості, виступатимуть рекомендацією до дії.

Вчитель

Нова школа можлива лише з приходом нових учителів: вмотивованих, успішних, креативних. Реформою передбачено низку стимулів, щоб залучити до професії найкращих.

Учитель отримає академічну свободу. Це означає, що він зможе готувати власні навчальні програми, самостійно обирати підручники й методики. Держава не втручатиметься у професійну діяльність.

Закладається норма про підвищення посади вчителя у зарплатній сітці. На оплату також впливатиме добровільна незалежна сертифікація – ті, хто пройде її успішно, матимуть щомісячну надбавку.

Держава не ввтручатиметься у професійну діяльність вчителя. В результаті сертифікації він зможе отримувати щомісячну надбавку до зарплати

Суттєво зміниться підготовка вчителя. Зміст: учителі вивчатимуть особистісно орієнтований та компетентнісний підхід, управління освітнім процесом, психологію групової динаміки тощо. Форми: курси при ІППО, семінари, вебінари, онлайн-курси, конференції, самоосвіта (визнання сертифікатів). Учитель отримає право вибору місця і способу підвищення кваліфікації.

Запланований перехід на систему освітнього електронного документообігу (замість паперового формату). Кардинально скоротиться бюрократичне навантаження.

Дитиноцентризм

Модель освіти буде орієнтована на особливі якості кожного учня, потреб і інтересах. Засоби такої персоналізації – робота за індивідуальними планами, окремими навчальним траєкторіями, у рамках індивідуальних дослідницьких проектів.

Освітню діяльність буде організовано з урахуванням навичок ХХІ століття, відповідно до індивідуальних стилів, темпу, складності та навчальних траєкторій учнів: від комунікативних типів завдань (знайти спільну мову з друзями, учителями, однокласниками, батьками, незнайомими людьми) до творчих.

Запроваджується 2-циклове навчання в початковій і базовій школах (перший цикл є підготовчим). Це зроблено для врахування вікових особливостей дітей.

Учні матимуть свободу вибору предметів та рівня їхньої складності, зможуть навчатися в різновікових предметних або міжпредметних групах. Для цього доведеться переорганізувати робочий простір, зробити його мобільнішим.

Учні матимуть свободу вибору предметів та рівня їхньої складності

Для учнів з особливими потребами буде створено умови для навчання спільно з однолітками, запроваджено індивідуальні програми розвитку та психолого-педагогічний супровід.

Цінності

Найосвіченіша людина може стати найгіршим злочинцем, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдські цінності. Нова українська школа формуватиме ціннісні ставлення і судження, базові для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством. Цінності формуватимуть у двох напрямках: морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

Відбуватиметься це в наскрізній формі, а не на окремих заняттях з моралі. Ключовими стануть психологічна атмосфера в навчальному закладі й особистий приклад учителя.

Структура

Дитячий організм не сприймає більше, ніж відведено природою для його віку. Реформа передбачає суттєву зміну структури середньої школи, щоб максимально урахувати фізичні, психологічні, розумові здібності дитини кожної вікової групи. Навчання триватиме 12 років. У європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти складає 12-14 років, 11-річна пострадянська школа залишилася в Україні, Білорусі та Росії.

Початкова школа. 4 роки.

Перші 2 роки будуть початковим циклом, на ньому учні мають звикнути до шкільного життя. На ньому буде обмежено обсяг домашніх завдань, навчання організовуватиметься через діяльність, ігровими методами. Оцінок не має бути, найважливіше завдання вчителя – підтримувати впевненість і мотивацію учнів.

У другому циклі буде не більше 8 обов’язкових предметів, частина з яких буде оцінюватися. ДПА після 4 класу здійснюється з метою моніторингу освітньої діяльності закладів, а не підготовки учнів.

Зроблено акцент на підвищення якості освіти, зокрема з іноземної мови. Щоб уникнути на цьому етапі соціального відбору дітей, навчання буде організовано за єдиним стандартом, без запровадження предметів з поглибленим рівнем.

Базова середня освіта. 5 років

Особливий акцент зроблено на вивченні української. Перший цикл має зорієнтувати і зацікавити учня в предметах, сферах знань, передбачених навчальною програмою. Другий цикл буде предметним, причому частину предметів можна обирати самостійно.

Після завершення базової середньої освіти учень має усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності, мати уявлення про шляхи і способи самоосвіти. Результати навчання оцінюватимуть на ДПА.

Профільна середня освіта. 3 роки

Старшокласники обиратимуть, як закінчувати школу:

  • за академічним спрямуванням, з поглибленим вивченням окремих предметів (орієнтовано на подальше отримання вищої освіти);
  • за професійним спрямуванням, яке водночас з отриманням повної загальної середньої освіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти).

Перший варіант здійснюватиметься в академічних ліцеях, скоріше за все відокремлених від загальної школи. Учні зможуть вибирати не лише предмети, а й рівні їхньої складності. Перший рік буде перехідним, у старшокласника залишиться можливість змінити профіль навчання.

Освіту за професійним спрямуванням здобуватимуть у професійних ліцеях та профільних коледжах.

Після завершення навчання випускники і академічних, і професійних закладів проходитимуть ДПА у формі ЗНО.

Автономія

Окремий орган виконавчої влади відповідатиме за стандарти освіти та її якість. Натомість безпосереднє управління школою передадуть адміністраціям.

Школи зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани і програми, обирати підручники, методики, розвивати навчально-матеріальну базу. Водночас відповідальність за дотримання стандартів освіти, контролю діяльності теж буде на закладі освіти.

Керівника школи обиратимуть на 5 років, за конкурсом. Працюватиме він на умовах контракту. Також в керуванні залучені Педагогічна та Батьківська ради.

Фінансування

Державні кошти передусім спрямовуватимуть на педагогічну складову навчання: зарплата працівників, підручники, підвищення кваліфікації. Буде забезпечено умови для навчання дітей у регіонах – початкова школа працюватиме за місцем проживання, також діятимуть опорні школи базового рівня. За рахунок укрупнення вдасться укомплектувати такі школи сучасними класами, обладнанням, запросити кваліфікованих вчителів.

Буде запроваджено принцип «гроші ходять за дитиною». Тобто дитина може обирати заклад для навчання, і цей заклад отримає необхідні кошти від держави – навіть якщо він приватний. Також можливі альтернативні форми навчання: дистанційна, мережева, змішана, екстернатна і сімейна, педагогічний патронат з належним визнанням результатів такого навчання.

Учень може обирати заклад для навчання, і цей заклад отримає необхідні кошти від держави – навіть якщо він приватний

Раціоналізація у фінансуванні, доступні моделі співфінансування та спонсорства дозволять підняти зарплати вчителям. Заклади маю забезпечити повну прозорість у надходженні й витрачанні коштів.

Етапи

Реформа розрахована на десятиріччя, перших 12-класників буде випущено 2029 року. До того часу зміни впроваджуватимуться поступово. Зараз уже оновлено програми і методичні рекомендації для початкової школи, за якими вчитимуться з 1 вересня 2016 року. Загалом реформні зміни передбачено поділити на наступні етапи.

Перша фаза (2016-2018 рр.)

  • Перегляд навчальних планів і програм з метою розвантаження та запровадження компетентнісного та антидискримінаційного підходу в початковій школі.
  • Пілотний етап створення опорних шкіл базового рівня у сільській місцевості. Має бути утворено 100– 150 шкіл і відпрацьовано взаємодію із громадами та початковими школами.
  • Прийняття нового Закону України «Про освіту».
  • Розроблення плану дій із запровадження Нової української школи.
  • Розроблення і затвердження стандартів початкової освіти на компетентнісній основі.
  • Підвищення кваліфікації вчителів початкової школи.
  • Школа творення підручників нового покоління. Навчання авторів. Підготовка експертів.
  • Формування національної е-платформи електронних курсів та підручників.
  • Дебюрократизація школи. Спрощення документообігу. Визнання електронних форм документів.
  • Розроблення нового Закону «Про загальну середню освіту».
  • Створення системи освітньої статистики і освітньої аналітики.
  • Участь у міжнародному обстеженні якості середньої освіти PISA-2018.
  • Початок формування системи забезпечення якості освіти на заміну системі контролю (інспектування) освіти.
  • Забезпечення різноманітності форм здобуття початкової освіти.
  • Початок роботи початкової школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – 2018 рік.

Друга фаза (2019-2022 рр.)

  • Розроблення і затвердження стандартів базової середньої освіти на компетентнісній основі – 2019 рік.
  • Формування нової системи підвищення кваліфікації вчителів і керівників закладів освіти.
  • Інвентаризація мережі шкіл та закладів професійної освіти для проектування мережі закладів ІІІ-рівня (профільної школи).
  • Забезпечення якісного вивчення іноземних мов у старшій школі відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020».
  • Формування мережі опорних шкіл базового рівня.
  • Створення професійних стандартів педагогічної діяльності у початковій та середній школах.
  • Створення мережі установ незалежної сертифікації вчителів.
  • Створення регіональних органів забезпечення якості освіти.
  • Формування систем внутрішнього забезпечення якості освіти у школах – 2022 рік.
  • Створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової школи.
  • Початок роботи базової школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – 2022 рік.

Третя фаза (2023-2029 рр.)

  • Розроблення і затвердження стандартів профільної середньої освіти на компетентнісній основі – 2023 рік.
  • Формування мережі закладів ІІІ рівня (профільної школи) – не пізніше 2025 року.
  • Створення системи незалежного оцінювання професійних кваліфікацій випускників професійного профілю старшої школи.
  • Початок роботи профільної школи за новими освітніми стандартами на компетентнісній основі (передбачено проектом Закону України «Про освіту») – не пізніше 2027 року. На цій основі створення передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів.
  • Перший дванадцятий клас Нової школи – не пізніше 2029 року.

Обговорення концепції нової школи триває, і до нього наполегливо запрошують педагогів, батьків та експертів. Свої міркування слід надсилати на email novashkola@mon.gov.ua. У темі листа вказати «Обговорення Концепції». У листі обов’язково зазначити назву розділу, абзац і номер сторінки, які коментуєте.