Правила мозкового штурму в Google

Лайфхаки
Мозковий штурм, командна робота, пошук ідей, синектика, командний підхід

Пошук нових ідей – один із найскладніших і найцікавіших процесів у компаніях різних галузей. Кожен керівник визначає, які методи обрати, до його послуг мозковий штурм, лекційні виступи, арт-методи, синектика й інші варіанти командної роботи.

Як народжуються ідеї в Google, розповіла керівник контентного напрямку Google Apps for Work Вероніка Лафарґ (Veronique Lafargue): «Цей оманливо простий 3-ступеневий процес дозволяє нам вигадувати всі наші інновації».

Як зауважує Вероніка, у Google немає секрету генерування геніальних думок. Але це не означає, що походження найкращих ідей таємниче й неконтрольоване, навпаки – їхня поява може бути системною і спланованою. І не тільки в Google.

Що роблять у компанії для ефективного мозкового штурму, Вероніка Лафарґ описала в статті

«Як брейнстормити як гуглер»

Майже кожен може навчитися мозкового штурму. Зрештою, це лише процес, як і будь-який інший. А перевага процесу в тому, що його можна вивчити, опанувати й поділитися досвідом. Свій підхід ми сформулювати в 3 основних принципах, які можуть бути адаптовані й застосовані в будь-якій організації, незалежно від масштабу чи сфери діяльності.

Багато з нас мали негативний досвід мозкового штурму, що нагадував поганий реп: галаслива юрба, непродумані репліки й вигуки будь-чого на будь-яку тему. Ми зрозуміли в Google, що мозковий штурм є основою інновацій, але без структурного підходу жодна ідея не отримає належного втілення.

Тому ми розробили лінійний процес для пошуку нових ідей і перетворення їх на реальні продукти:

1. Вивчіть користувача.

2. Подумайте 10 разів.

3. Зробіть прототип.

Це виглядає дуже просто, але кожен крок треба виконувати чітко в правильній послідовності.

Принцип 1. Познайомтеся з користувачем

Для вирішення проблеми слід спочатку зосередитися на користувачі – ви вирішуєте саме його проблему. Все решта – похідне.

Отже, ми йдемо до людей і говоримо з ними. Ми збираємо розповіді користувачів, емоції та ідеї. Ми вчимося, дивимося, слухаємо і співпереживаємо. Неможливо раптово усвідомити потреби аудиторії – ми маєте взаємодіяти з нею.

Приміром, нещодавно я відвідала наших клієнтів у Канаді, Бразилії та Індії. У спостереженнях і спілкуванні з ними я зрозуміла, що таке вживане слово «мобільність» означає кардинально різні речі залежно від того, де ви є. У Канаді «мобільність» – це миттєва взаємодія з іншими з будь-якого місця, хай це буде офіс, кафе або ваш кухонний стіл. У Бразилії, де користувачі витрачають багато часу на дорогу, «мобільність» означає зручний інтерфейс і голосове керування. В Індії, де в певних областях можуть бути проблеми з підключенням до мережі, необхідний аспект «мобільності» – робота в автономному режимі.

Зосередьтеся на користувачі – ви вирішуєте саме його проблему. Все решта – похідне

Ми не могли б вирішити проблеми цих людей, не дізнавшись про них. Безліч мозкових штормів минають цей етап і ні до чого не призводять. Можна зібратися разом у кімнаті й розкидатися ідеями – але це має бути не першим кроком, а другим.

Принцип 2. Вдоскональте ідею вдесятеро

Тепер, коли ви озброєні інформацією, можна починати міркувати, але не просто міркувати. Поняття  «10-кратного мислення» достатньо відоме в діловому світі й центральне для нововведень в Google. Йдеться про спробу поліпшити щось в 10 разів. Одним із прикладів є проект Loon – наша ініціатива з надання доступу до Інтернету всім, у будь-якій віддаленій місцевості. Простим рішенням було б протягнути в ті місцевості оптоволоконні кабелі. Але вдесятеро краща ідея – створення Loon-мережі аеростатів, що рухаються по певних траєкторіях і забезпечують бездротовий зв’язок навіть у найменш доступних місцях.

Кожен учасник має сформулювати й записати свою ідею окремо, після чого група знову збирається разом для обговорення. Слід пам’ятати: принцип «10-кратного мислення» видається простим і доступним теоретично, але не кожен зможе ефективно його реалізувати. Тож коли члени групи знову зібралися зі своїми нотатками, керуйтеся цими 6 правилами:

1. Пітримуйте ідеї один одного. Дуже легко відкинути цікаву ідею, особливо на ранніх стадіях, тому слід бути дуже обережними. В мозковому штурмі частіше кажіть «так, а ще…», а не обстрілюйте коментарями «ні, але…».

2. Генеруйте багато ідей. На цьому етапі кількість важливіша за якість, тож не треба стримуватися. Це час дістати папірці та стікери, відкрити додатки для нотатків. Найкращий спосіб отримати геніальну ідею – продумати безліч ідей.

Пітримуйте ідеї один одного. Дуже легко відкинути цікаву ідею, особливо на ранніх стадіях, тому слід бути дуже обережними

3. Пишіть заголовки. Описання ідеї менш ніж шістьма словами допоможе чіткіше усвідомити її. Уявіть, що ваша улюблена газета висвітлює вашу велику ідею: який заголовок ви хотіли б прочитати?

4. Ілюструйте. Зображення насправді гучніші за слова, до того ж їх важче перекрутити.

5. Мисліть масштабно. Заохочуйте ризиковані, безстрашні ідеї. Так, 10-кратне мислення далеке від посередності. Як любить казати Фредерік Пфердт, що відповідає в Google за напрямок інновацій і творчості: «Трохи божевілля – це феєрично!».

6. Не поспішайте з рішенням. У розпал мозкового штурму не зарубуйте ідеї (пам'ятаєте перше правило?), почекайте і дайте їм можливість розвинутися.

Принцип 3. Прототип

Настав час діяти. Більшість мозкових штурмів завершуються домовленістю провести згодом ще одну зустріч і повернутися до цих ідей. Це поширена помилка. Треба кувати залізо, доки гаряче, а не вести розмову за розмовою.

У Google одразу створюють перший прототип. Він не має бути досконалим, це просто фізичне втілення розробленої ідеї, який має відповісти на нагальні запитання й перевірити наші перші припущення.

Коли дійде до деталей, ви завжди можете доробити прототип і навіть кардинально змінити. Але можливість одразу «потримати» ідею в руках, побачити її – це логічне завершення всіх ваших зусиль, витрачених на мозковий штурм. І необхідний результат, без якого цей штурм не матиме жодного сенсу.