Рейтинг прозорості вищих навчальних закладів України за 2016 рік

ЗНО
Рейтинг університетів, рейтинг вишів, рейтинг CEDOS, Аналітичний центр CEDOS, рейтинг прозорості українських вузів, рейтинг українських вузів

Аналітичний центр CEDOS щорічно аналізує рівень прозорості вищих навчальних закладів і публікує звіт з результатами. 2016 року «найпрозорішим» вишем стала Києво-Могилянська академія. 
Для чого слід знати про те, наскільки прозорою є діяльність університету? Як це впливає на якість освіти в закладі? Укладачі рейтингу пояснили взаємозв’язок між рівнем прозорості й рештою характеристик закладу, а також детально описали методику укладання рейтингу.

Для чого потрібне дослідження

Доступ до інформації – один із 10 стандартів забезпечення якості вищої освіти (ESG), затверджених на останній конференції міністрів освіти країн Європейського простору вищої освіти. Це особливо важливо для Україні, зважаючи на процеси децентралізації.

Університети отримують широку автономію, натомість мають гарантувати відкритість діяльності

Понад половина студентів обирали виші для вступу 2016 року, зважаючи на оприлюднену ними інформацію на офіційних веб-сторінках. Про це свідчать результати опитування компанії Gfk на замовлення CEDOS. Прогнозовано найближчим часом важливість цієї інформації – її наявність і правдивість – зростатиме.

Сайти-візитівки і сайти-пустушки, на яких розташовано неважливу або застарілу інформацію, не здатні в повній мірі інформувати вступників і студентів. За згаданим опитуванням, абітурієнти регулярно стикалися з проблемою браку інформації про:

  • перспективи працевлаштування (22%);
  • бази та можливості практики (18%);
  • програми міжнародних обмінів (16%);
  • зміст програм і дисциплін (15%);
  • кваліфікацію викладачів (13%).

Як проводили дослідження

Оцінки виставлено за інформацією, розміщеною на веб-сторінках вишів, а також за відповідями на інформаційні запити. Дослідили 186 вищих навчальних закладів – майже всі українські виші, крім тих, що представляють силові структури, бо в останніх окремий режим доступу до даних.

Аналізували дані за 6 показниками:

  • адміністративна прозорість;
  • фінансова прозорість;
  • стратегічний план розвитку;
  • можливості працевлаштування для випускників;
  • можливості міжнародного обміну;
  • зміст навчання.

Звісно, жорсткої кореляції між прозорістю і якістю освіти немає, однак доступність інформації дозволяє вступнику зробити зважений вибір закладу, а також свідчить про рівень організації діяльності. Фінансова прозорість, приміром, означає ретельне ставлення вишу до оприлюднення даних про розподіл бюджету. Це не означає гарантовану відсутність корупції, але обмежує можливості для зловживань.

Кожен виш отримав результати дослідження, що стосуються саме його рівня прозорості, з переліком виявлених плюсів і мінусів, а також рекомендаціями щодо поліпшення інформативності сайтів.

Рейтинг вищих навчальних закладів України за рівнем прозорості

Використано дані сайтів, у дужках зазначено максимально можливий бал за критерієм

Місце

Вищий навчальний заклад

Інформування про зміст навчання (40)

Адміністративна прозорість (24)

Фінансова прозорість (10)

Стратегічний план розвитку (10)

Дані про можливості працевлаштування (8)

Дані про можливості міжнародного обміну (8)

Разом

1

Національний університет „Києво-Могилянська академія”

28,2

19,5

5,5

5

6

8

72,2

2

Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”

17,4

21,62

9

6

6

7

67

3

Національний університет біоресурсів і природокористування

21,1

22,78

7

7

2

7

66,8

4

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

21,7

18,67

5

10

4

6

65,4

5

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

31,4

20,84

6

0

1

6

65,3

6

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського

24,2

20,25

8,5

0

5

7

64,9

7

Національний університет “Львівська політехніка”

31,8

16,53

4

0

7

5

64,3

8

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

24,8

24

7,5

0

2

5

63,3

9

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

19,4

17,5

5

7

8

6

62,9

10

Уманський національний університет садівництва

17,7

21

7

7

5

5

62,7

11

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

24,3

13,19

6

10

7

2

62,5

12

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

20,1

20

7,5

7

4

2

60,6

13

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

22,3

16,5

7

8

0

6

59,8

14

Київський університет імені Бориса Грінченка

21,4

24

4

5

1

4

59,4

15

Харківський національний університет радіоелектроніки

15,9

17,55

6,5

9

8

2

59

16

Кіровоградський національний технічний університет

11,1

24

7,5

8

6

2

58,6

17

Львівський національний університет імені Івана Франка

14,9

20

9

3

4

6

56,9

18

Одеський національний економічний університет

11,3

19,4

2

10

8

6

56,7

19

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

9,4

22

7

8

7

3

56,4

20

Київський національний торговельно-економічний університет

15

24

4

1

7

5

56

21

Житомирський державний університет імені Івана Франка

20,4

20

8

0

5

2

55,4

22

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

16,4

19,79

7

5

5

2

55,2

23

Національний гірничий університет України

11,9

19,76

5

10

6

2

54,7

24

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

14,3

21,5

4,5

10

2

2

54,3

25

Запорізький національний університет

21

17

5

0

6

5

54

26

Запорізький національний технічний університет

11,1

18

7,5

8

7

2

53,6

27

Дніпродзержинський державний технічний університет

26,1

24

3

0

0

0

53,1

28

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

11,9

19

3

6

7

6

52,9

29

Сумський державний університет

20,8

17

6

0

3

6

52,8

30

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

19

15,68

6

6

4

2

52,7