Риба пересувається пішки

Наука
біологія, еволюція, новини науки, експеримент

Жодних сумнівів немає, що життя на Землі зародилося у воді. Проте з часом, а саме 400 млн років тому, в морях і океанах стало надто тісно, і риби поплазували на суходіл, щоб поживитися чимось їстівним і там.

Природа ощадливо зберігає усі головні проміжні ланки еволюції (можливо, на випадок, якщо доведеться починати все спочатку). Один із яскравих прикладів – нільський багатопер, або бішир, наукова назва – Polypterus senegalus. Особливість цієї африканської риби в тому, що в неї є як зябра, так і легені, щоб дихати на поверхні. Крім того, у бішира багато спільних рис із хребетними тетраподами – наприклад, ящірками. Ця риба примудряється пересуватися суходолом, переставляючи свої плавці, як кінцівки.

Зараз учені намагаються розгадати, як саме риби віддали перевагу суходолу перед водою. Щоб залишити риб на поверхні на тривалий час, дослідники з монреальського університету McGill побудували їм спеціальний акваріум з водою на рівні декілька міліметрів від дна і з постійним зволоженням повітря.

Спостереження показали, що мальки, які виросли на суходолі (в акваріумі), помітно відрізнялися від тих, що постійно плавали. «Суходільні» риби тримали голову вище, ніж «водоплавні», плавці притискали до тіла, ходили швидшими «кроками» і рідше виляли хвостом. У будові їхніх скелетів і розвитку мускулатури також помічено зміни – якраз такі, що допомагають краще пересуватися по землі.

«Я дуже здивована, що риби так добре вижили на суходолі, – зізнається біолог Емілі Стенден (Emily Standen), керівник експерименту. – Це якраз було початковим задумом експерименту: чи можна вирощувати рибу на землі?»

Дослідження довели, що бішир набагато краще пристосовується до умов, що змінюються, ніж це припускалося раніше. Вчені вважають, що спільний предок біширів і тетраподів був таким самим пластичним, що допомогло рибам, що вийшли на суходіл, завойовувати нові території для харчування – як комахами, так і рослинами.

Учасник експерименту палеонтолог Ханс Ларссон (Hans Larsson) сподівається, що вдасться знайти скам'янілості, що доводять пластичну будову хребта давніх риб-тетраподів.

via livescience.com