Секрет креативного мислення

Тренды
креативне мислення, типи мислення, психологія, вибір професії, саморозвиток, творче мислення

Популярність книги італійського професора Чезаре Ломброзо «Геніальність і божевілля» та загальне насторожене ставлення до таких незрозумілих творчих людей призвели до формування стереотипу «креативний – значить, не зовсім адекватний».

Проте час минає, і все більше рутинної роботи, яку раніше виконували «правильні» і «середньостатистичні» люди, беруть на себе роботи зі штучним інтелектом. І лише одне залишається їм не до снаги – створення нових моделей і алгоритмів, творчий підхід, та сама Божа іскра, без якої не буває ні справжнього мистецтва, ні проривів у науці й техніці. Тобто люди, які мають креативне мислення, будуть і надалі затребувані в усіх областях.

Редакторка Huffington Post Керолін Грегуар (Carolyn Gregiore) і Скотт Беррі Кауфман (Scott Barry Kaufman), науковий директор Інституту уяви у Центрі позитивної психології університету Пенсильванії, у своїй книзі Wired to Create: Unraveling the Mysteries of the Creative Mind розглянули особливості мислення креативних людей.

 

У 1960-х психолог Френк Хав’єр Баррон (Frank X. Barron) проводив експеримент з метою дослідження креативного мислення. До участі були запрошені такі відомі на той час особи, як Трумен Капоте, Вільям Карлос Вільямс, Френк О'Коннор, а також провідні архітектори, вчені, підприємці й математики. Всіх учасників поселили в колишньому гуртожитку кампуса Берклі Каліфорнійського університету, де вони перебували під наглядом психологів і інших дослідників, спілкуючись один з одним, виконуючи різні тести, займаючись звичними справами і відпочиваючи. Тести містили також запитання, які допомагали визначити міру ментального здоров'я і креативного мислення.

Френк Баррон виявив, що рівень IQ грає незначну роль у формуванні креативного підходу. Дослідження показало, що творче мислення – результат цілого комплексу інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і моральних характеристик.

Спільними для всіх творчих людей незалежно від сфери діяльності виявилися увага до внутрішнього світу, вибір на користь складності й неоднозначності, високий рівень терпимості до безладу і невизначеності, здатність створювати порядок з хаосу, нетрадиційність, готовність до ризику.

На думку Баррона, «обдаровані люди водночас і примітивніші, і культурніші; і деструктивні, і конструктивні; іноді божевільніші і разом з тим нормальніші порівняно зі звичайними людьми».

Ці суперечності аж ніяк не допомогли розгадати природу креативності. Подальше дослідження письменників показало, що середній автор має на 15% більше психопатологій, ніж середньостатистична людина. Проте водночас Баррон і Дональд Мак-Кіннон (Donald MacKinnon) зауважили, що письменники показали дуже високі результати в тестах з психічного здоров’я.

Творчим людям вдається синтезувати здорову і патологічну поведінку. Чому? Справа у тому, що письменники більше зосереджені на внутрішньому світові, вони усвідомлюють себе краще, ніж інші, бачать свої найтемніші й найсвітліші сторони. Ці якості допомагають як у творчості, надаючи їй різнобічності, так і у звичайному житті, де креативна людина завдяки усвідомленій поведінці може бути навіть приземленішою і діловитішою за інших.

Такі контрасти, властиві особистості, дають додатковий стимул до розвитку, внутрішній драйв для творчості. Психолог Михай Чиксентмихаї (Mihaly Csikszentmihalyi) після 30 років вивчення креативних людей сказав: «Якби мене попросили висловити одним словом, що відрізняє творчу людину від усіх інших, я б обрав слово «складність». Креативним людям вдається втілювати в собі, у своїх думках і діях протилежні полюси, тому замість «індивідуальності» я б говорив про «множинність» щодо кожного з них».

Ці спостереження підтвердилися в сучасній неврології, яка фіксує змішаність зв’язків у мозку. Відповідальність правої півкулі за творчу роботу вже визнано міфом, встановлено, що жодна ділянка мозку окремо не грає вирішальної ролі в креативності, а тільки всі разом. Що впливає насправді – так це динамічний взаємозв’язок безлічі ділянок головного мозку, а також емоції та інші свідомі й підсвідомі процеси в організмі.

Мережа пасивного режиму роботи мозку, вперше описана неврологом Маркусом Райхле (Marcus Raichle) в 2001 році, задіює багато ділянок мозку в середній (внутрішній) частині мозку в його фронтальних, тім’яних і скроневих долях. Половина нашого мисленнєвого процесу відбувається в системі пасивної роботи мозку, причому активується вона під час станів на межі між сном і явом – медитацій, замріяності, роздумів, коли вмикається так зване «пізнання, здатне до самогенерації».

Функціонування уяви формує основу людського досвіду. Три головних компоненти «мережі уяви» – створення смислів, ментальна симуляція і побудова перспективи. Це дозволяє людині створювати смисли з власного досвіду, пам'ятати минуле, думати про майбутнє, уявляти перспективи інших людей і альтернативні сценарії, розуміти історії і розмірковувати про ментальні й емоційні стани – як свої, так і інших людей. Без розвиненої уяви неможливий розвиток соціальних навичок – адже щоб поспівчувати іншій людині, треба приміряти на себе ситуацію і поставити себе на її місце.

При цьому уява не працює саме по собі – їй потрібна складна взаємодія з виконавчою системою головного мозку, відповідальною за контроль над нашою увагою і за робочу пам'ять. Виконавча система, блокуючи зовнішні подразники, допомагає людині сконцентруватися на уяві й внутрішньому світі.

Саме креативний розум найкраще керує вмиканням і вимиканням, а також сприяє гнучкості у використанні цих систем мозку, тоді як для більшості людей вони функціонують самі по собі. Отже, творчі люди вміло жонглюють протилежними стилями мислення – когнітивним і емоційним, зосередженим і спонтанним. Це дає змогу використовувати в роботі найрізноманітніші підходи до виконання завдань, активувати ті або інші свої сильні сторони залежно від ситуації.

Можливо, саме з цієї причини творчих людей так складно поставити в жорсткі рамки. Як у креативних, так і в мисленнєвих процесах креативна людина поєднує, здавалося б, протилежні елементи незвичним і несподіваним чином.

via Quartz.com

 

Топ-25 країн за індексом креативності (дані weforum.org)

Місце

Країна

Технології

Талант

Толерантність

Глобальний індекс
креативност
і

1

Австралія

7

1

4

0,970

2

США

4

3

11

0,950

3

Нова Зеландія

7

8

3

0,949

4

Канада

13

14

1

0,920

5

Данія

10

6

13

0,917

6

Фінляндія

5

3

20

0,917

7

Швеція

11

8

10

0,915

8

Ісландія

26

2

2

0,913

9

Сингапур

7

5

23

0,896

10

Нідерланди

20

11

6

0,889

11

Норвегія

18

12

9

0,883

12

Велика Британія

15

20

5

0,881

13

Ірландія

23

21

7

0,845

14

Німеччина

7

28

18

0,837

15

Швейцарія

19

22

17

0,822

16

Франція

16

26

16

0,822

17

Словенія

17

8

35

0,822

18

Бельгія

28

18

14

0,817

19

Іспанія

31

19

12

0,811

20

Австрія

12

26

32

0,788

21

Гонконг

32

32

30

0,715

22

Італія

25

31

38

0,715

23

Португалія

35

36

22

0,715

24

Японія

2

58

39

0,708

25

Люксембург

20

48

32

0,696