Система освіти в Україні

ЗНО

Українська структура освіти регламентована Законом України «Про освіту» і включає:

  • дошкільну освіту;
  • загальну середню освіту;
  • позашкільну освіту;
  • професійно-технічну освіту;
  • вищу освіту;
  • післядипломну освіту;
  • аспірантуру;
  • докторантуру;
  • самоосвіту.

Дошкільна освіта. Для українців, як і для багатьох європейців, освіта починається з дошкільного навчального закладу, зазвичай – дитячого садка. У 2 (а часом з 1,5) роки малюк потрапляє в ясла, в 3 – до молодшої групи. На бажання батьків дитина може перебувати у садку півдня, а в разі проблем зі здоров'ям – і цілодобово. Для запису до дитсадка існують онлайн-черги – можна обрати заклад і записати в нього дитину зразу після народження.

Часом у родині вирішують навчати дитину вдома, але з 2001 року отримання дошкільної освіти є обов’язковим для дітей 5-річного віку. Батьки можуть обирати дошкільні навчальні заклади чи групи короткотривалого перебування, нині в Україні діє понад 1000 таких груп. При загальноосвітніх навчальних закладах діють групи з підготовки дітей до навчання в школі. Майбутні школярі отримують там базові знання, а також знайомляться зі шкільним устроєм, учителями й однокласниками. З 6 років дитина може йти до школи.

Загальна середня освіта є обов’язковою і надається в різних типах освітніх закладів, здебільшого – в середній загальноосвітній школі. Має три ступені:

І – початкова школа (1-4 класи), забезпечує початкову загальну освіту;
ІІ – основна школа (5-9 класи), забезпечує базову загальну середню освіту;
ІІІ – старша школа (10-11 класи), забезпечує повну загальну середню освіту.

Завдання шкільного навчання – всебічний розвиток дитини, надання їй тієї бази знань, яку вимагає від неї суспільство. У школі мають сприяти професійному самовизначенню, фізичному розвитку і формуванню основних морально-етичних норм.

Обдаровані діти можуть вступати до профільних класів з поглибленим вивченням окремих предметів або початковою допрофесійною підготовкою, спеціалізованих шкіл, гімназій і ліцеїв. Особливо талановитим дозволено претендувати на державну підтримку – стипендії, направлення на навчання і стажування до провідних вітчизняних чи закордонних освітніх центрів. Можна взагалі не ходити до школи – учень має право прискорено отримати середню освіту та скласти іспити екстерном.

Додатковий розвиток здібностей і талантів досягається в позашкільній освіті. До таких навчальних закладів належать спортивні секції, школи мистецтв, різноманітні учнівські клуби й подібні організації, державні чи приватні.

Професійно-технічна освіта зорієнтована на здобуття спеціальності. Отже, по неї слід вирушати до тих освітніх закладів, що надають робітничу професію. Це професійні училища та ліцеї (художні, технічні, вищі), училища-агрофірми та заводи, навчально-курсові комбінати й подібні заклади. Сюди ж належать центри професійної освіти, підвищення й перепідготовки робітничих кадрів.

Професійно-технічні навчальні заклади часто співпрацюють з підприємствами – замовниками підготовки працівників. Для отримання робітничої професії учень взагалі не мусить відвідувати навчальний заклад, адже може пройти підготовку безпосередньо на виробництві.

Структура вищої освіти України розбудована відповідно до систем освіти розвинених країн світу, що визначені ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями. Вона забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації студентів.

Форми навчання у вищих навчальних закладах різноманітні: денна, вечірня, заочна, дистанційна чи комбінована, що поєднує декілька з цих форм.

Для вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації:

І – технікум, училище й прирівняні до них вищі заклади освіти;
ІІ – коледж й прирівняні до нього вищі заклади освіти;
ІІІ і ІV ( залежно від результатів акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.

З 2008 року обов'язковою умовою вступу до вищого навчального закладу є проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). 2016 року учні складатимуть тести з таких предметів:

українська мова та література, історія України (з найдавніших часів до наших днів), хімія, фізика, біологія, математика, географія, а також – англійська, іспанська, німецька, російська та французька мови.

Після отримання вищої освіти можна здобути науковий ступінь – в аспірантурі й докторантурі. Це передбачає написання й захист дисертації – кандидатської чи докторської відповідно – а також набування наукового й викладацького досвіду.

Післядипломна освіта дає можливість отримати нову кваліфікацію, спеціальність чи професію. Часто це відбувається на базі вже здобутої освіти в попередньому навчальному закладі, хоча можна здобути і цілком іншу спеціальність. До закладів післядипломної освіти належать академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації чи перепідготовки, відповідні підрозділи вищих навчальних закладів, професійно-технічні навчальні установи, науково-методичні центри професійно-технічної освіти й відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах.

Для самоосвіти можливості надзвичайно широкі – можна відвідувати лекторії, наукові центри й різноманітні громадські організації. Найперспективніший напрям самоосвіти пов’язаний з мережею Інтернет. Популярності набувають онлайн-курси, які дозволяють дивитися відеолекції відомих фахівців з різних галузей знань, перевіряти свої знання за допомогою тестування, спілкуватися з іншими студентами та викладачами. Нині це один із найпопулярніших напрямів освіти в Європі та Америці, а в Україні скористатися цими можливостями можна на навчальній платформі дистанційної освіти EDUGET.

  Структура освіти

  Рівні (ступені),
  документ про освіту

  Період навчання

  

  Докторантура

  

  Доктор наук

  диплом доктора наук

  Аспірантура

  Кандидат наук

  диплом кандидата наук

  ≥3 роки

  Вища
  освіта

  Повна вища
  освіта

  Магістр

  диплом магістра

  1-2 роки
  (1-3 роки за напрямом
  медицина, ветеринарія)

  Спеціаліст

  диплом спеціаліста

  1-1,5 роки; 5-6 років
  за напрямом медицина,
  ветеринарія

  Базова вища
  освіта

  Бакалавр

  диплом бакалавра

  3-4 роки, 2-3 роки
  на основі диплома
  молодшого спеціаліста

  Неповна вища
  освіта

  Молодший спеціаліст,
  диплом молодшого
  спеціаліста

  2-3 роки, 3-4 роки
  на основі БЗСО

  Професійно-технічна
  освіта

  Кваліфікований робітник,
  диплом

  3 роки (на основі БЗСО)
  1-1,5 роки (на основі ПЗСО)

  Загальна
  середня
  освіта

  Повна загальна
  середня освіта
  (ПЗСО)

  атестат

  2-3 роки

  Базова
  загальна   середня освіта
  (БЗСО)

  свідоцтво

  5 років

  Початкова
  загальна
  освіта

  4 роки

  Дошкільна
  освіта