Солодке провокує сонливість

Релакс
наука, експерименти, дієта, здорове харчування, сон, глюкоза, нейрофізіологія

«Всі ми знаємо, що після ситного обіду хочеться спати. Ми вирішили вивчити цей феномен», – говорить Хрістоф Варан (Christophe Varin), нейробіолог із Ліонського інституту нейродосліджень та Вищої школи фізики і хімії в Парижі (ESPCI). Його дослідження довели, що саме цукор, який міститься в їжі, призводить до того, що бажання спати після обіду стає непереможним.

Під час експериментів на мишах у мозок піддослідних вводили глюкозу – простий тип цукру. Таким чином моделювалася ситуація, що виникає після вживання їжі:  харчі, перенавантажені вуглеводами, підвищують рівень цукру в мозку. Вуглеводи містять цукор і крохмаль, подібний до того, що є в цукрі-рафінаді на столі. Також цукор та крохмаль можна знайти у фруктових соках, борошні, рисі та картоплі.

Вчені вводили цукор у ту частину мозку, яка відома під назвою VLPO – вентролатеральне преоптичне ядро. Нервові клітини цієї ділянки мозку відповідають за наставання сну. Більшість хімічних речовин, що мандрують мозком, зменшують активність «сонних» клітин, а глюкоза навпаки – сприяє роботі клітин центру сну.

У перші дві години після ін’єкції глюкози миші впадають у глибокий сон, під час якого не сняться сни (на відміну від поверхневого сну, коли видно рух очей під віками). Миші, які отримали ін’єкцію з цукром, засинали майже відразу, досягали фази глибокого сну швидше та залишалися в ній довше, ніж миші, які отримали ін’єкції без цукру.

Нервові клітини відділу VLPO знаходять глюкозу відразу, щойно вона потрапляє до сусідніх відділів мозку. Що більше глюкози фіксують клітини, то більше сонних сигналів вони відправляють організму. Результати дослідження було опубліковано в Journal of Neuroscience.

Інформація, що цукор призводить до сонливості, не здивує батьків, але може шокувати виробників енергетичних напоїв. Усі енергетики переповнені цукром, що призводить до короткотривалого підйому енергії, але в довгостроковій перспективі до ще більшої сонливості. Такий ефект було зафіксовано вченими ще 2006 року в журналі Human Psychopharmacology: Clinical and Experimental, а тепер отримав додаткове підтвердження завдяки дослідженням про дію цукру на мозок.

Еволюційне пояснення такої реакції мозку дуже просте, як вважає Деніс Бурдаков, нейробіолог з Інституту Франсіса Кріка в Лондоні (Francis Crick Institute). Засинання незабаром після їжі утримувало людину чи тварину поблизу надійного джерела харчування, що сприяло виживанню виду.