Способи запам’ятовування матеріалу

Лайфхаки
память, пам'ять, підготовка до ЗНО

Зовнішнє незалежне оцінювання (далі ЗНО) — це набір тестів, з якими можна успішно впоратися завдяки добре засвоєному матеріалу середньої школи з основних предметів. Причому застосовувати знання потрібно не механічно, а творчо — особливі вимоги висуваються до якості запам’ятовування.

Передусім треба визначити, який саме вид пам’яті переважає саме у вас:

  • - образна пам’ять (до неї входять зорова, слухова, дотикова, нюхова і смакова);
  • - словесно-логічна (думки, поняття, формулювання та їх логічні взаємозв’язки);
  • - рухова (також моторна і кінестетична);
  • - емоційна (заснована на почуттях).

Звичайно, варто надавати перевагу провідному виду пам’яті, однак для ідеального запам’ятовування краще провести об’єкт усіма основними каналами сприйняття та утримання інформації.

Наприклад, для ЗНО з математики дуже важливо пам’ятати тригонометричні формули. Щоб підключити словесно-логічну пам’ять, треба навчитися їх застосовувати і запам’ятовувати вже у використанні та в порівнянні з іншими тригонометричними формулами. Зорова пам’ять спрацює, якщо об’єкт буде завжди перед очима: треба розвісити усюди таблиці з формулами й основними значеннями, графіки функцій, приклади задач тощо. Зорова й слухова в комплексі працюють ще краще — тут у пригоді стануть відеолекції онлайн-курсу ПроЗНО, де викладач розповість і покаже основний матеріал з цієї теми. Рухова (моторна) пам’ять активується, якщо багато разів поспіль написати найпідступнішу формулу, яку все не виходить запам’ятати. Підключити емоційну пам’ять можна завдяки позитивному настрою: варто обладнати своє робоче місце якнайкраще, а після завершення роботи над темою потішити себе спілкуванням з друзями і приємною прогулянкою.

Даніель Лапп пропонує покращити запам’ятовування інформації за допомогою кількох прийомів.

1. Усвідомлення

Дотримуйтеся золотих правил обробки інформації: вибір пріоритетного, концентрація, аналіз логічних зв’язків. Залучайте якомога більше почуттів та емоцій у процес запам’ятовування інформації. Огляньте уявним зором основні пункти і зосередьтеся на найбільш значущих елементах і підказках.

2. Асоціація образів

Для кращого запам’ятовування асоціюйте інформацію з тим, що вам подобається, в чому ви добре орієнтуєтеся. Можна подумки розподілити частини запам’ятовуваного в своїй кімнаті та пов’язати їх з тим чи іншим предметом, а історичних діячів чи персонажів асоціювати з кимось із близьких знайомих. Що більше контекстів ви залучите, то краще для обсягу запам’ятовуваного матеріалу.

3. Паузи

Уникайте поспіху в судженнях і діях у повсякденному житті — робіть паузу, щоб обдумати та оцінити обставини. При запам’ятовуванні інформації вміння робити паузу допомагає виокремити найголовніше і зосередитися на ньому, уникаючи того, що відволікає.

4. Особисті коментарі

Побудьте трохи експертом: залишайте свої коментарі до інформації, призначеної для запам’ятовування. Емоційне та інтелектуальне залучення до процесу допомагає запам’ятати інформацію і відчути себе ледь не співавтором.

5. Організація матеріалу

Щоб швидко згадати потрібну деталь, варто ще при запам’ятовуванні віднести цю інформацію до будь-якої категорії. Окрім шкільної класифікації знань можна придумати власні оригінальні, кумедні категорії.

6. Розслаблення

Перш ніж розпочати запам’ятовувати щось, варто позбутися стресу, що заважає концентрації уваги та блокує механізм пам’яті. Вправи на розслаблення, хоча б декілька розмірених вдихів та видихів, допоможуть досягти потрібного стану. У стані спокою інформація запам’ятовується краще і згодом згадується у потрібний момент без жодних зусиль.

7. Перегляд та часте використання матеріалу

Запам’ятовування без повторення не буває. Матеріал треба періодично передивлятися й використовувати в практичних завданнях. Завдяки онлайн-курсу ПроЗНО це особливо зручно: відеолекції можна ще раз переглянути тоді, коли інформація найкраще закладається в довготривалу пам’ять (перед сном), а в ранкові та денні години виконувати тести і практичні вправи.

Спеціалісти з мнемотехніки рекомендують такий режим повторення.

Після активного завчення матеріалу треба на півгодини відволіктися, відпочити, а потім провести перше повторення. Пізніше, перед сном, повторити матеріал вдруге. Оскільки найчастіше пройдений матеріал забувається на наступний день, третє повторення має бути найбільш інтенсивним, з використанням вправ. З третього по сьомий день — одне повторення на добу, по черзі з різними типами практичних завдань і поверхневим повторенням основних пунктів теорії. Найкращий ефект дасть прочитання й негайне відтворення матеріалу. Їх треба чергувати мінімум двічі.