Свобода і автономія: педагогіка Монтессорі

Тренды
Монтессорі, педагогіка, методи виховання

«Одного разу діти зібралися біля миски з водою, в якій плавали іграшки. Маленький хлопчик, років 2,5, стояв позаду і видно було, що його розбирає від цікавості. Він спробував протиснутися між дітьми, але забракло сил. Тоді став озиратися. Спостерігати за ним було надзвичайно цікаво. Оченята спалахнули, коли хлопчик побачив стільчик: він вирішив поставити його за спинами старших дітей, залізти – і побачити, як у мисці плавають іграшки. Та в цей момент вихователь підхопила його, підняла над головами інших дітей і сказала: «Дивися, малий».

Жодних сумнівів – побачивши іграшки, дитина не відчула тієї радості, яку пережила б, якби подолала перепону власними силами. Вихователь не дала йому можливості навчитися, а навпаки – завадила. Вираз цікавості й сподівання на обличчі, який так мене зацікавив, змінився на дурнуватий і безпомічний – такий вираз виникає у дітей, які знають, що дорослі все за них зроблять».

Це спогади Марії Монтессорі (1870-1952) – італійського педагога, першої жінки з дипломом лікаря в Італії і автора надзвичайно популярної педагогічної методики. Марія Монтессорі закликала виховувати дітей за принципом: «Допоможи мені зробити це самому».

Оточення дитини треба підлаштувати під неї. Дитина повинна мати можливість самостійно підсунути стілець, відкрити шафу, взяти навчальні матеріали. Не треба убезпечувати її від крихких речей – нехай вчиться з дитинства поводитися з ними. Марія Монтессорі пропонувала дітям бавитися з побутовими приладами і природніми матеріалами. Вони краще розвивають самостійність мислення, ніж звичайні іграшки.

Дитина від народження прагне свободи і автономності, така її природа. Дорослий має лише підвести дитину до навчання, щоб потім віддалитися і лишитися в ролі спостерігача. Головна вимога до викладача – не заважати процесу саморозвитку дитини.

Марія Монтессорі оформила свою методику в 19 тезах .

1.       Дітей навчає те, що їх оточує.

2.       Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.

3.       Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.

4.       Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.

5.       Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.

6.       Якщо з дитиною чесні – вона вчиться спра­вед­ли­вос­ті.

7.       Якщо дитина живе з відчуттям безпеки – вона вчиться вірити.

8.       Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться почуватися винною.

9.       Якщо дитину час­то схвалюють – вона вчить­ся добре до себе ставитися.

10.   Якщо до дитини час­то бувають поблажливі – вона вчить­ся бути терплячою.

11.   Якщо дитину часто підбадьорюють – вона стає впевненою в собі.

12.   Якщо дитина живе в атмосфері дружби і почувається необхідною – вона вчит­ься знаходити в цьому світі любов.

13.   Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.

14.   Кон­цент­руйтеся на розвитку хорошого в дитині, і поганому не залишиться місця.

15.   Завжди дослухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.

16.   Пова­жай­те дитину, яка зробила помилку і може зараз чи пізніше виправити її.

17.   Будь­те го­то­ві допомогти дитині, яка перебуває в пошуку, і бути непомітними для дитини, яка все знайшла.

18.   Допомагайте дитині засвоювати нове. Робіть це, наповнюючи світ турботою, стриманістю, тишею і любов’ю.

19.   У спілкуванні з дитиною дотримуйтеся хороших манер – пропонуйте їй найкраще, що є у вас самих.

Відтоді як сформувалася педагогічна школа Монтессорі, її постулати не втратили актуальності. Навпаки – ідея природнього формування дитячої самостійності вважається чи не найпрогресивнішою. Школи Монтессорі поширені по всьому світі. В Україні їх теж немало, та здебільшого за цією методикою працюють у дошкільних закладах і початковій школі.

Такі заклади – вихід для дітей, що не сприймають сувору шкільну дисципліну, критично ставляться до авторитетів і не схильні бездумно слухатися вчителя. Не дивно, що з них часто виростають неординарні особистості. Вихованцями за методикою Монтессорі є творець Amazon.com Джеффрі Безос, засновник Wikipedia Джиммі Вейлс, власник Washington Post Кетрін Грехем і колумбійський письменник Габріель Гарсія Маркес.

У закладах Монтессорі виховували і співзасновників Google Ларрі Пейджа і Сергія Бріна. Одна з працівниць компанії згадує, як вільно вони поводилися на офіційних прийомах і порушували протокол. На її зауваження, що треба діяти за чітко визначеними правилами вони відповідали: «Хто це сказав? Ми діти Монтессорі, нас учили ставити під сумнів авторитети».