У Японії популярні технарі, а в Кремнієвій долині – гуманітарії: тенденції освіти

Тренды

Найбільшого успіху досягають фахівці з розвиненими і математичними, і соціальними навичками

Тенденції освіти, професії Кремнієвої долини, японська система освіти, в Японії скорочують гуманітарні,
У Токійському університеті відмовилися скоротити набір на гуманітарні й суспільні спеціальності

У двох провідних освітніх системах – японській та американській – формуються нові вектори розвитку. Причому направлені вони в протилежні боки.

Японія: практичність освіти без зайвої теоретизації

Суспільні й гуманітарні факультети в Японії скорочують, повідомляє Times Higher Education. Міністр освіти Хакубун Шимомура (Hakubun Shimomura) надіслав до кожного з 86 національних університетів листа, в якому закликав до «рішучих кроків щодо скасування курсів суспільних і гуманітарних наук на перевагу галузям, що більше відповідають нинішнім потребам суспільства».

Цей заклик – логічне продовження руху до практичної професійної освіти, який останнім часом пропагують японські урядовці. Чиновники ще раніше висловлювали стурбованість тим, що певні освітні напрямки «не поглиблюють наукові дослідження, а мають надто теоретичний характер». Безумовно, впливає фінансова криза, яка зачепила й систему освіти. В країні падає народжуваність, зменшується кількість студентів, в результаті багато вишів працюють вполовину потужності.

З 60 національних університетів, які пропонують курси з цих дисциплін, 26 підтвердили, що готові до урізання відповідних напрямків. 17 вишів заявили, що вже обмежили набір студентів на гуманітарні та соціальні науки – в тому числі на право й економіку. При цьому найпрестижніші в країні Токійський і Кіотський університети заявили про незгоду з пропозицією міністра і дослухатися до неї не планують.

17 вишів заявили, що вже обмежили набір студентів на гуманітарні та соціальні науки – в тому числі на право й економіку

На нові освітні тенденції слід звернути увагу всім, зауважує Ной Сміт (Noah Smith) з Bloomberg. Експерти інтерпретують ці зміни як повернення суто прикладної освіти, без стратегічного бачення і вкладання в освіту з перспективою. «Фінанси, консалтинг, страхування, маркетинг та інші сфери не виробляють матеріальні блага, але вони допомагають ефективно організовувати моделі виробництва», – наголошує Ной Сміт. Потрібні як кваліфіковані інженери, так і кваліфіковані менеджери, стратеги й соціологи. Без фінансистів не оцінити фінансові ризики, без юристів не розібратися з питаннями інтелектуальної власності. Отже, лише за збалансованого розвитку всіх освітніх напрямків можна досягати економічного розвитку.

США: порозумітися з клієнтами найкраще вдається гуманітаріям

Джордж Андерс (George Anders) у дослідженні для Forbes описує цілком протилежну тенденцію: Кремнієва долина приваблює все більше гуманітаріїв, причому врешті вони опиняються в топ-менеджменті й керують технарями. 

Програмісти створюють продукт, нерідко дуже вдалий, але вивести його на ринок і презентувати покупцям краще вдається представникам гуманітарних і суспільних галузей. Рівень розвитку технологій надвисокий, створити класний продукт під силу навіть стартаперам, тому починається боротьба сервісів, комунікацій, уподобань. Створити клієнтоорієнтовану культуру в компанії не менш важливо, ніж вигадати інноваційний девайс. Розробка інтуїтивно зрозумілого, зручного інтерфейсу теж добре вдається саме гуманітаріям.

Як стверджують Ерік Бринйолфсон (Erik Brynjolfsson) і Ендрю МакАфі (Andrew McAfee) з найрейтинговішого вишу світу – Массачусетського інституту – у сфері технологій зараз відбувається перерозподіл: багато рутинної роботи комп’ютеризовано, а люди потрібні для виконання креативних завдань, пошуку неочевидних рішень, генерування ідей. Це під силу не лише технарям.

Створити клієнтоорієнтовану культуру в компанії не менш важливо, ніж вигадати інноваційний девайс

У професійній соцмережі LinkedIn зареєстровано 62 887 випускників Північно-Західного університету за останні 10 років. 3426 з них працюють у Кремнієвій долині, і лише 30% – айтішники. Решта будують кар’єру в нетехнічних галузях: маркетинг (14%), викладання (6%), консалтинг (5%), робота з клієнтами (5%).

Як і раніше, інженерний ступінь дає більші фінансові можливості на старті – молодий технар зароблятиме на рік десь на $30 тис. більше за ровесника-гуманітарія. Але в перспективі розвинуті соціальні навички виявляються настільки ж важливими, як і технічна компетентність. За дослідженням Кетрін Вайнбергер (Catherine Weinberger) з Каліфорнійського університету, найбільшого успіху досягають фахівці з розвиненими і математичними, і соціальними навичками – вони успішніші за вузькоспеціалізованих профі. Можна згадати технолегенду Стіва Джобса, що не був програмістом і довго вагався, яку кар’єру обрати, адже цікавився як технічними науками, та і літературою.

Фактично, підсумовує Джордж Андерс, талановиті люди без технічної освіти вже зараз успішно користуються можливостями «електронного буму» й можуть розраховувати на високі посади в технологічних корпораціях.