Успішність команди залежить від гормонів учасників

Наука

Тестостерон має бути високим, а кортизол – низьким

Гормональний рівень, командна робота, ефективність команди, тестостерон і кортизол

Люди, як соціальні істоти, завжди взаємодіють – у великих групах, малих, корпораціях і соціумі. В сучасних компаніях важливість командної роботи зростає через вищі конкурентні й технологічні вимоги, що ставляться перед колективом. Дослідження спільної діяльності, досягнення її ефективності тривають не одне десятиліття, в компаніях регулярно проводять командні тренінги й особливо цінують тімлідів.

Більшість попередніх досліджень здатності працювати в команді, соціально взаємодіяти, ефективно комунікувати були зосереджені на демографічних та психологічних характеристиках членів досліджуваної групи. Розглядали, як відбувається співпраця залежно від навичок і освіти учасників, віку й національності, кількості в групі чоловіків і жінок. При цьому особисті біологічні властивості, гормональний баланс членів команди оминалися увагою.

Зазвичай враховували показники хіба що лідера колективу, адже те, що гормональний фон окремої людини впливає на її характер, поведінку, емоційність, відомо давно й визнається науковцями беззаперечно. Перепади настрою під час вагітності чи після операції, вікові зміни пояснюються саме зміною цього фону. Науковці із США і Канади вирішили дослідити, як загальний гормональний профіль команди впливає на ефективність діяльності: «Подібно до того, як люди мають гормональний профіль, що впливає на їхню індивідуальну продуктивність і соціальний статус, ми вважаємо, що й групи можуть характеризуватися особливим гормональним профілем, і він також впливатиме на їхню результативність».

Для дослідження людей розділили на 74 групи і доручили їм виконання командного завдання – вони мали працювати в змодельованій медичній лабораторії та конкурувати з іншими лабораторіями. Перед початком дослідження учасники пройшли гормональні дослідження. Вчені порівняли ефективність роботи групи з рівнем гормонів її учасників і встановили кореляцію. Виявилося, що групи з загальними високими показниками тестостерону й низькими показниками кортизолу більш продуктивні.

Тестостерон – основний чоловічий гормон (за добу в чоловіків виробляється близько 10 мг, у жінок — 0,4 мг). Він відповідає за формування чоловічих статевих органів і вторинних ознак, ріст кісток і м’язів.

Кортизол – так званий «гормон стресу». Виділяється в складних стресових ситуаціях, щоб тонізувати організм і змусити швидко реагувати на подію.

Що важливо: подібний гормональний баланс спрацьовує і в одиничних випадках, тобто людина з високим тестостероном і низьким кортизолом зазвичай демонструє високу продуктивність. Тестостерон пов’язаний з соціальною домінантністю, готовністю конкурувати і боротися за високий статус. Особини (і люди, і тварини) з підвищеним рівнем тестостерону, як правило, витісняють інших і піднімаються на верхівку своєї соціальної ієрархії.

Оптимальний ефект дає підвищений тестостерон у поєднанні з низьким рівнем кортизолу. Науковці пояснюють це тим, що високий кортизол нівелює ефект тестостерону, занурюючи організм у стресовий стан, заважаючи діяти зважено й розсудливо. Численні дослідження фіксують, що люди з високим вмістом тестостерону та низьким вмістом кортизолу мають більшу кількість підлеглих, частіше сприймаються як лідери, користуються більшою повагою колег, популярніші в своїх соціальних мережах, краще готові до конкуренції і ризиків у боротьбі за соціальний статус.

Для роботи в команді важливо враховувати рівень обох гормонів ще й тому, що знижений кортизол зменшує конфліктність і вчить домовлятися, а тестостерон не дозволяє розслабитися і підтримує здорову конкуренцію.

Вивчення спільної дії тестостерону й кортизолу триває. Вчені планують вивчити сценарії, за якими  гормональний профіль групи змінює її положення стосовно інших груп. Дослідники переконані, що врахування нейробіологічних факторів необхідне під час формування команди, створення ієрархії компанії.