Вадим Карандій розповів про ЗНО-2016

ЗНО
ЗНО, УЦОЯО, ДПА, Вадим Карандій, ЗНО 2016, тести, вступна кампанія 2016
Вадим Карандій, директор УЦОЯО

В інтерв'ю виданню “Урядовий кур'єр” директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій відповів на запитання щодо останніх подій навколо ЗНО.

EDUGET подає найважливіші тези з розмови.

Вилучення серверів УЦОЯО, втрата програмного забезпечення й тестової бази

Правоохоронні органи вилучили сервери з усією інформацією. Слідство не може їх повернути, оскільки потрібно провести певні процесуальні дії. Та Український центр має резервну систему, яку й використовує.

Насправді проблема не стільки в технічному забезпеченні, скільки у програмному. Просто відновити те, що працювало цього року, неможливо: потрібно модернізувати до параметрів проведення ЗНО 2016 року. Ми залучили фахівців, які проводять аудит і мають чітко визначити, потребує система нової розробки чи ні, поетапно розписати її запуск, сказати, якою повинна бути інформаційна безпека.

Раніше захищали лише канали зв’язку, якими передавали інформацію від одного центру до іншого. Усередині центру більше покладалися на порядність його працівників, які працюють із системою. Тепер маємо проблему втручання. Тому крім підготовки спеціалізованого програмного забезпечення, що дасть змогу провести ЗНО, потрібно працювати ще й над створенням нової системи безпеки.

Шукаємо спеціалістів на ключові посади. Люди, які очолять відповідний процес, самостійно формуватимуть свою команду ІТ-фахівців. Також залучаємо зовнішніх виконавців — професійні ІТ-компанії, які у стислі терміни зможуть відновити діяльність центру й забезпечити проведення тестування. Передбачаємо ці роботи проводити здебільшого за донорські кошти.

База тестових завдань зникла. Слідство допомогло віднайти всі складові програмного комплексу. Ми зверталися до експертів з проханням допомогти відшукати банк тестових завдань серед вилученого обладнання, але, на жаль, цього не вдалося зробити. Можливо, банк завдань міститься на якомусь ресурсі, але поки що до нього немає доступу. Та база існує не лише в електронному, а й у паперовому вигляді. Працівники нашого центру працюють над нею, залучаємо й зовнішніх виконавців — учителів шкіл, викладачів університетів, науковців, які на замовлення підбирають, дописують окремі тестові завдання. І вже після експертиз, апробації, підтвердження певних характеристик завдання включають до тестів незалежного оцінювання.

Вплив подій навколо УЦОЯО на терміни ЗНО

Є повна визначеність стосовно всіх організаційних моментів проведення ЗНО. Міністерство освіти і науки прийняло рішення щодо шкільних програм, за якими проводитиметься тестування, — перелік тем, які мають знати учні. Профільне відомство готувало інший набір програм, але підготовка затяглася до жовтня, тож залишилися торішні програми. Нові запровадять з 2017 року. Кількість учасників ЗНО зменшиться до 270-280 тисяч. Дев’ять років тому, коли 2008-го починали незалежне тестування, у ньому брало участь 420 тисяч вступників.

Новації під час ЗНО-2016

Кількість новацій мінімальна. Вирішили не проводити дворівневі тести, як торік, бо не отримали підтвердження, що це ефективно. Здебільшого університети не обирали тестів поглибленого рівня під час вступної кампанії, адже система оцінювання тестування рейтингова, а не критеріальна: показує, хто кращий, а хто гірший. І тому хоч би скільки разів ділили тест за рівнем складності, в результаті це нічого не дає.

Найбільше багаторівневість себе виправдала в тесті поглибленого рівня з української, де завдання з літератури були якіснішими, змістовнішими, ніж у базовому.

Залишаються завдання з відкритою відповіддю. Доступ до скан-копій робіт теж збережено — адже неможливо апелювати до своїх результатів, не маючи доступу до них. Найбільше запитань до твору з української мови (власного висловлення на задану тему). Вступники часто не розуміють, що критерії оцінювання цієї частини тесту відрізняються від шкільних.

ЗНО з іноземної мови

Планували 2016 року провести обов’язкову державну підсумкову атестацію з іноземної мови у формі ЗНО. Зваживши всі обставини, і міністерство, і наш центр вирішили відкласти цю новацію на наступний рік. По-перше, під час тестування передбачалося залучення виду мовленнєвої діяльності, що раніше не використовували, — аудіювання. У нас є певні напрацювання, ми вивчали досвід інших країн, проте жодного разу не проводили апробування. Поспіхом це робити на такому масовому тестуванні ризиковано. Цей рік використаємо для напрацювань, апробації — її проведемо у квітні 2016-го. Тож державну підсумкову атестацію з іноземної у формі ЗНО з аудіюванням складатимуть випускники 2017 року.

По-друге, на таку кількість тестувань у нас не вистачило б коштів: на потреби для проведення ЗНО на наступний рік потрібно понад 200 мільйонів гривень. А в проекті бюджету передбачено 113 мільйонів.

По-третє, якщо хочемо пересвідчитися, на якому рівні в українських школах викладають англійську чи німецьку, доцільніше провести дослідження. Тут окрім самого інструменту оцінювання (тест, контрольна робота), задіяно систему опитувальників, коли з’ясовують обставини, умови вивчення мови і для учнів, і для батьків, і для вчителів. 

ЗНО для 9-класників

Поєднання ДПА і ЗНО не дуже ефективне, оскільки досягнути дві мети за допомогою одного інструментарію досить проблематично. Тому доречно створити критеріально орієнтований тест для випускників базової школи — дев’ятикласників. Він не просто рейтингуватиме учнів, а й буде прив’язаний до певних параметрів критеріальної оцінки: суми знань, навичок, які зобов’язаний мати випускник. Тоді можна говорити про рівень знань і порівнювати його з року в рік.

Рейтингові тести мають залишитися саме для вступу до університетів, де для конкурсу потрібно визначити, хто є кращим, а хто гіршим. Для школярів, як і для студентів, скажімо, других-третіх курсів, потрібен критеріальний тест: він покаже рівень їхніх навчальних досягнень.

Які недоліки в сучасній системі ЗНО

Насамперед слід підвищити мотивацію працівників центру. На жаль, рівень зарплати занизький, його не переглядали з 2009 року. Можливо, це одна з причин того, що трапилося влітку. Наша система унікальна, і людей з відповідним досвідом небагато. Та й під час підбору ІТ-фахівців усі намагання розбиваються об питання оплати праці.

Також треба думати над філософією самих тестів, підвищувати їхню якість. У розробці тестів і системи оцінювання головним напрямом має стати робота над тестами, які передбачатимуть критеріальне оцінювання. Цього року центр уперше запровадив пороговий бар’єр, і він спрацював. Тож застосування порогових балів слід вдосконалювати — це і стане першим кроком до формування критеріально орієнтованих тестів.

via ukurier.gov.ua

Вадим Карандій — директор Українського центру оцінювання якості освіти. До того він 8 років був першим заступником директора Українського центру оцінювання якості освіти. 2014-го очолив ДП «Інфоресурс»,
яке є адміністратором Єдиної державної бази з питань освіти. З жовтня 2015 року — директор УЦОЯО.