Вручили «нобелівку» для вчителів: українка Ганна Дудіч потрапила в 50-ку найкращих у світі

Преподавание

Переможцем стала Меггі МакДоннелл – вчителька з арктичного селища в Квебеку.

Вручили «нобелівку» для вчителів: українка Ганна Дудіч потрапила в 50-ку найкращих у світі

Global Teacher Prize — наймасштабніша на цей час премія за досягнення в освіті. Щороку представники організації Varkey GEMS Foundation (ОАЕ) обирають найкращого вчителя світу.

Історія Global Teacher Prize

Премію The Global Teacher Prizе вручають з 2014 року. Вона заснована освітнім фондом Varkey GEMS Foundation (VGF), під патронажем Шейха Мохаммеда – еміра Дубая, віце-президента і прем’єр-міністра ОАЕ. Фонд Варкі базується в Дубаї, там же проводиться щорічний форум Global Education and Skills Forum, де нагороджують переможців. Головна мета фонду – глобалізувати й осучаснити освіту в усіх країнах, познайомити вчителів з різних країн, навчити їх обмінюватися досвідом і взаємонавчатися, підвищити престижність професії викладача.

Переможця обирає журі з педагогів, освітніх експертів і представників урядів, вчених, підприємців, топ-менеджерів. Прозорість голосування й підрахунку голосів контролює аудиторська компанія PwC.

Переможець отримує $1 млн, через що нагороду називають «нобелівською премією для вчителів».

Гроші надходитимуть рівними сумами протягом 10 років, за умови – вчитель після перемоги в премії не менше 5 років працюватиме в школі.

Моменти, на які найперше зважає журі для визначення переможця:

  1. Активна освітня діяльність, участь у проектах, досягнення учнів і визнання в суспільстві, співпраця зі ЗМІ.
  2. Інновації, оригінальні методики викладання, осучаснення процесу навчання, його полегшення для учнів.
  3. Підняття престижності професії вчителя, бажання учнів теж стати педагогами.
  4. Спрощення доступу до освіти для дітей із групи ризику – з незаможних родин, біженців, маргінальних верств.
  5. Підготовка дітей до життя в глобалізованому світі, виховання толерантності до людей інших культур, рас, поглядів.

Сучасні можливості навчання дають курси ПроЗНО - це онлайн-освіта, не обмежена місцем проживання учня і його фізичними можливостями. Повна підготовка до ЗНО в будь-якому містечку України, від кваліфікованих педагогів, онлайн.

Найкращий вчитель світу 2017 року

2017 року переможця обирали з понад 20 тис. претендентів із 179 країн. Меггі МакДоннелл (Maggie MacDonnell) з Канади визнана найкращим вчителем року. Вона викладає в Саллуїті – одному з двох найпівнічніших селищ Квебека, за 10 км від Гудзонової протоки. Це Арктика (територія, що примикає до Північного полюсу), й дістатися Саллуїта можна лише літаком чи вертольотом. Переважна частина населення – інуїти, група північних народів.

Проблеми селища традиційні для такого типу громад. Через територіальну відокремленість і суворий клімат, обмежені можливості працевлаштування в Саллуїті безліч соціальних проблем: самогубства, алкоголізм підлітків, ранні вагітності.

Робота Меггі МакДоннелл і її успіхи, оцінені журі, полягають не лише у вчительській діяльності, але й у проектах поза школою. Її програма базується на 3 пунктах:

  1. Учнів слід мотивувати через суміжні проекти, які цікавлять молодь: кулінарія, спорт, комп’ютери.
  2. Досягнення учнів, їхні здібності, діяльність мають використовуватися на практиці й приносити користь громаді.
  3. Учнів слід хвалити й підбадьорювати, вони мають відчувати визнання серед інших жителів, як зростає їхній авторитет внаслідок розвитку і досягнень.

Як цю стратегію Меггі реалізує в Саллуїті? За активної участі учнів вона відкрила в селищі спортклуб, запустила кулінарні курси та організувала роботу невеликого магазина вживаних речей, у якому працюють підлітки.

Ганна Дудіч, представник України в топ-50 учителів світу, про конкурс і можливості, які він відкриває педагогам

Ганна Дудіч викладає англійську мову в гімназії Шевченка, в Кропивницькому на Кіровоградщині. Цього року Ганна потрапила в 50-ку найкращих учителів світу, отримала статус «учителя-посла Варкі», взяла участь у щорічному форумі в Дубаї. Для EDUGET – розповідь Ганни Дудіч про участь учителя в міжнародному освітньому процесі, як це зробити і що це дає.

Про Global Teacher Prize
Потрапивши до конкурсу, вже побачивши фонд зсередини, я краще зрозуміла його суть. Це конкурс не про те, як написати конспект уроку чи зробити найкращий проект. Це конкурс про вчителів – агентів змін. Що більше вчитель показав, що він не лише викладає свій предмет, а впливає на своїх учнів, на їхнє ставлення до життя, виховує з них агентів змін, то більше в нього шанси на відзнаку. Також важлива активна позиція – як учитель допомагає громаді, іншим учителям.
Засновниками фонду захоплююся й дуже їм вдячна. Здавалося б, яке діло такій багатій країні до вчителів з провінційних шкіл, до їхніх проблем і діяльності. Але як сказала міністр освіти ОАЕ, що виступала перед нами – нас чекає епоха post-oil, коли нафта не буде головною цінністю. А головною цінністю буде розум, і саме тому засновники вирішили вкладати ресурси, зусилля у вчителів, щоб ті своєю чергою вкладати в учнів.

Про потрапляння до 50-ки найкращих вчителів світу
У 50-ку я потрапила з другої заявки на конкурс. Перший рік мене не відзначили.
Я висунула ідею проекту в Україні зі STEM-лабораторіями – автобусами з лабораторним обладнанням, що їздитимуть по сільських, віддалених школах і демонструватимуть можливості сучасного навчання, викликатимуть в учнів інтерес  до навчання, показуватимуть учителям нові можливості. Та не стільки це стало моєю перевагою перед іншими учасниками.
Вирішальним стало те, що я пов’язую свій клас з учнями з інших країн – через Skype, через проектну діяльність. Ми не варимося у власному соку й не робимо проект заради проекту. Ми ведемо міжнародні проекти, до яких залучені закордонні школи. Це проекти, з яких учень отримує реальну вигоду – так, завдяки одному проекту учням вдалося заробити 2 тисячі доларів. Їх вони витратять на обладнання на час літніх канікул «рекреаційної зони» - інтернет-кав’ярні.
Учні розробляли і проект щодо утеплення шкільного приміщення – як це зробити недорого й ефективно.
Журі, ймовірно, оцінило мою роботу з районними школами. Це не була ініціатива від Міносвіти, просто бажання поділитися досвідом, напрацюваннями, методиками – з іншими учителями.

Подальша робота в Global Teacher Prize
Навряд чи я подаватимуся на цей конкурс втретє, принаймні поки не бачу резонів для цього.
Всі вчителі, що потрапили в топ-50, отримали статус «вчитель-посол Варкі». Як вчитель-амбасадор Варкі, я маю достатньо важелів впливу, навіть на міжнародному рівні, щоб працювати в освіті, розвивати її, започатковувати якісь проекти, розробляти методики.
Розробкою напряму виховання з учнів глобальних громадян зараз займаються вчителі Варкі. На форумі в Дубаї ми, всі 50, працювали саме над контентом для сайту, де будуть зібрані методики кожного з 50-ки за ці роки, напрацювання, проекти. Те, що вже втілено, що можна брати й адаптовувати до свого навчального процесу, своїх учнів.
Слід дати шанс й іншим учителям. Конкурс стає популярнішим, він стартував з 1500 заявок, а цього року їх було 20000. Є безліч учителів в Україні, які не знали про цей конкурс, не намагалися перемогти в ньому. Дати їм можливість висловитися, показати свої досягнення – це буде справедливо. Мої напрацювання журі вже побачило.

Про Global Teacher Prize Ukraine
На цьогорічному форумі українська сторона підписала з фондом меморандум. Він означає, що під патронатом Варкі в Україні пройде свій конкурс. Деталі поки не відомі, але попередньо планується, що переможець отримає квиток на форум, але він не стає автоматично учасником всесвітнього конкурсу.
Подібні місцеві конкурси Варкі проходять уже в багатьох країнах. Це глобальний рух, спрямований на виховання в учнях толерантності, поваги до інших, вміння взаємодіяти з представниками інших країн, працювати над спільними завданнями.

Лайфхаки для українського вчителя
Немало талановитих учителів, ентузіастів могли б претендувати на участь у подібних програмах, та не знають, що робити і з чого почати. Що я можу порадити:
1. Зайдіть на сайт фундації Варкі й почитайте біографії тих учителів, як потрапляють у топ-50. Може, це вас здивує, але в нас не найкритичніша ситуація. Передовий досвід унікальних педагогів, їхні історії успіху можуть навчити багато чого. І це не про те, «як правильно написати конспект».
Можливості для втілення ідей у нас є, але вони не на поверхні. Не слід зациклюватися на оплаті своєї праці, хоча зараз позиція «no money – no work» поширена не лише в Україні, а багато де. Насправді ж є різні варіанти реалізації себе, не на самих матеріальних цінностях базується світ.
2. Ніхто не прийде й не подарує участь у конкурсі, сучасне обладнання, реєстрацію на міжнародну конференцію. Можна щодня відпрацьовувати свої години уроків, а можна зробити цей процес цікавим і захопливим, їздити на конференції, через перемогу в проектах вдосконалювати обладнання кабінету. Це для мене не перша конференція за кордоном, куди я подаю заявку і потрапляю. Хто шукає – той знайде, до того прийде успіх.
3. Не бійтеся програти, не бійтеся згаяти час. Якби ви знали, скільки заявок я відправила й не отримала відповіді. Так, це витрачений час. Але й на цьому можна вчитися, вдосконалюватися, щось змінювати. Величезний плюс цих конкурсів – стимул обробити свої матеріали, підсумувати напрацювання, структурувати.
4. Тайм-менеджмент має бути обов’язково. Нічого складного в цьому немає. Я сама не дуже люблю планувати, але коли все сходиться: конкурси, статті, поїздки, інтерв’ю і до того ж вчительська робота, то без тайм-менеджменту нікуди. Достатньо навчитися виставляти пріоритети, визначати першочергове завдання й те, що може почекати, без чого можна взагалі обійтися і сказати «ні, я не витрачатиму на це час».