Які бали отримує випускник і як їх рахувати

ЗНО

Отримані за виконання тестів бали переводять в оцінку ЗНО і ДПА після того, як перевірено результати всіх учасників ЗНО. Щоб дізнатися оцінку ЗНО, спочатку треба зібрати експертну комісію і визначити пороговий бал з цього предмету.

Все про бали випускника і абітурієнта: ДПА, ЗНО, пороговий, конкурсний

Проходячи процедуру зовнішнього незалежного оцінювання, учасники часто не можуть розібратися: як рахуватимуть бали за іспит і як потім вони трансформуються в оцінку ЗНО чи ДПА, як ці бали впливають на конкурсний бал при вступі. Пояснює EDUGET.

Тестовий бал

За виконання завдання в тестовому зошиті учасник ЗНО отримує певну сукупність балів. Залежить вона від того, скільки завдань і наскільки коректно було виконано. Максимально можлива кількість балів за іспит з кожного предмету відрізняється. Як рахують бали за кожне завдання, скільки часу відведено на виконання і скільки можна набрати за іспит – дивіться тут

Безкоштовні онлайн-тести ЗНО на платформі EDUGET дозволяють перевірити рівень знань і визначити прогалини. Проходьте тести ЗНО за 2013-2016 роки з усіх предметів ЗНО.

Бал ЗНО і ДПА

Отже, за кожен предмет отримують різну кількість балів. Але при цьому максимальний бал ЗНО і з математики, і з історії, і з біології буде 200. Як так виходить?

Отриманий тестовий бал слід перевести в шкалу потрібної оцінки. Для ЗНО це 100-200 балів, а для ДПА – 1-12.

Переведення балів в обох випадках відбувається за принципом ранжування результатів усіх учасників ЗНО з цього предмету. Найнижчому балу тесту присуджується найнижча оцінка (1 для ДПА і 100 для ЗНО), а найвищому балу – найвища оцінка (12 для ДПА і 200 для ЗНО). Решта результатів рівномірно розподіляються між цими двома показниками.

Тільки після перевірки всіх робіт стане відомо, яка ж оцінка ДПА і ЗНО відповідає конкретному тестовому балу. Але приблизне уявлення можна отримати, скориставшись таблицями переведення тестових балів за минулий рік. 

Єдина відмінність в цьому алгоритмі – для ДПА найнижчим значенням буде 0 балів, а для ЗНО – величина порогового балу.

Пороговий бал

Пороговий бал визначається тільки для ЗНО. Це – мінімальна кількість балів, з якою вважається, що іспит складено. Абітурієнти часто перед іспитом цікавляться, яким є пороговий бал (або бал склав/не склав) з цього предмету. Відповіді на це запитання немає, бо прохідний бал визначає експертна комісія вже після того, як буде отримано всі результати учасників. Враховують при цьому і складність отриманих завдань, і рівень показаних учасниками результатів, й інші чинники.

2016 року пороговий бал з української мови та літератури склав 23, з математики – 9, з історії України – 25. 

Коли пороговий бал визначено, йому присвоюють значення 100, а максимально набраній кількості балів – 200. Решту результатів програма рівномірно розподіляє між ними.

Кількість зароблених балів на ЗНО напряму залежить від якості підготовки до іспиту. Онлайн-курси ПроЗНО розроблені за повною навчальною програмою й містять всі види завдань, які трапляються на ЗНО. До 16 березня на пакети з 2 і 3 курсів діє знижка - 90%!

Бал шкільного атестата

Бал шкільного атестата – це середнє арифметичне з підсумкових оцінок за предмети обов’язкової програми й оцінок ДПА (з 3 предметів), округлене до десятих. Щоб врахувати його під час вступу, цей бал слід перевести в шкалу 100-200. Робиться це за наступною схемою:

Таблиця переведення середнього бала шкільного атестата в шкалу 100‑200

1

100

3

110

5

130

7

150

9

170

11

190

1,1

100

3,1

111

5,1

131

7,1

151

9,1

171

11,1

191

1,2

100

3,2

112

5,2

132

7,2

152

9,2

172

11,2

192

1,3

100

3,3

113

5,3

133

7,3

153

9,3

173

11,3

193

1,4

100

3,4

114

5,4

134

7,4

154

9,4

174

11,4

194

1,5

100

3,5

115

5,5

135

7,5

155

9,5

175

11,5

195

1,6

100

3,6

116

5,6

136

7,6

156

9,6

176

11,6

196

1,7

100

3,7

117

5,7

137

7,7

157

9,7

177

11,7

197

1,8

100

3,8

118

5,8

138

7,8

158

9,8

178

11,8

198

1,9

100

3,9

119

5,9

139

7,9

159

9,9

179

11,9

199

2

100

4

120

6

140

8

160

10

180

12

200

2,1

101

4,1

121

6,1

141

8,1

161

10,1

181

2,2

102

4,2

122

6,2

142

8,2

162

10,2

182

2,3

103

4,3

123

6,3

143

8,3

163

10,3

183

2,4

104

4,4

124

6,4

144

8,4

164

10,4

184

2,5

105

4,5

125

6,5

145

8,5

165

10,5

185

2,6

106

4,6

126

6,6

146

8,6

166

10,6

186

2,7

107

4,7

127

6,7

147

8,7

167

10,7

187

2,8

108

4,8

128

6,8

148

8,8

168

10,8

188

2,9

109

4,9

129

6,9

149

8,9

169

10,9

189

Отже, якщо у випускника 22 річні оцінки загалом склали 231 бал, а за 3 предмети ДПА він отримав 10, 11, 12, то бал шкільного атестата розраховується так:

231+10+11+12=264

264:25=10,56=10,6

Відповідно до таблиці переведення бала в шкалу 100-200 шкільний атестат складатиме 186 балів.

Конкурсний бал

Конкурсний бал – це та фінальна сума різних балів, помножених на коефіцієнти, з якою абітурієнт братиме участь у конкурсі на місце у вищому навчальному закладі. Складається з балів ЗНО, балу шкільного атестата, ситуативно може враховувати бали за особливі успіхи, творчий конкурс. Додаткові бали отримують призери Олімпіад, члени Малої академії наук.

Формула розрахунку конкурсного бала:

КБ = К1*П1 + К2*П2 + К3*П3 + К4*А + К5*ОУ

Використані складники означають:

  1. КБ – конкурсний бал.
  2. К1, 2, 3, 4, 5 – коефіцієнти, на які слід множити певний показник. Їх визначає сам виш. Залежно від важливості предмету для певної спеціальності цей коефіцієнт буде вищим чи нижчим. Але необхідно дотримуватися умов:
    коефіцієнт за предмет ЗНО має бути не меншим 0,2;
    коефіцієнт за творчий конкурс не може перевищувати 0,25 (0,5 для спеціальностей з галузей «Культура і мистецтво» та «Архітектура та містобудування»);
    коефіцієнт за шкільний атестат має бути не більшим 0,1;
    коефіцієнт за особливі успіхи не може перевищувати 0,05;
    сума всіх коефіцієнтів для кожної спеціальності завжди дорівнює 1.
  3. П1, 2 – бали за сертифікати ЗНО (або вступні іспити), П1 – за сертифікат першого предмету, це українська мова та література, П2 – другого, це математика або історія України, або біологія (для вишів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань).
  4. П3 – оцінка за третій предмет ЗНО, вступний іспит або творчий конкурс.
  5. А – середній бал шкільного атестата, переведений у шкалу 100-200 балів.
  6. ОУ – бал за особливі успіхи, успішне закінчення підготовчих курсів вишу, якщо йдеться про спеціальності, особливо підтримувані Міносвіти

Остаточно конкурсний бал множиться (балансується) на коефіцієнти:

  1. Регіональний коефіцієнт (РК). Дорівнює 1,00 для вишів у Києві, 1,01 – у містах Дніпро, Львів, Одеса та Харків, 1,03 – для міст Донецької та Луганської областей, переміщених вищих навчальних закладів, 1,02 – в решті випадків.
  2. Галузевий коефіцієнт (ГК). Дорівнює 1,03, якщо заяву з найвищою пріоритетністю подано на окремі спеціальності, які особливо підтримує Міносвіти.
  3. Сільський коефіцієнт (СК). Дорівнює 1,02 для осіб, які зареєстровані та здобули шкільну освіту в селах.
  4. Першочерговий коефіцієнт (ПЧК). Дорівнює 1,10 для осіб, які мають право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, та 1,00 в решті випадків.

Важливо! Максимальне значення конкурсного бала – 200. Якщо після балансування, додаткових балів конкурсний бал перевищує 200, то він все одно рахуватиметься як 200.