Які бали отримує випускник і як їх рахувати

Проходячи процедуру зовнішнього незалежного оцінювання, учасники часто не можуть розібратися: як рахуватимуть бали за іспит і як потім вони трансформуються в оцінку ЗНО чи ДПА, як ці бали впливають на конкурсний бал при вступі. Пояснює EDUGET.

Тестовий бал

За виконання завдання в тестовому зошиті учасник ЗНО отримує певну сукупність балів. Залежить вона від того, скільки завдань і наскільки коректно було виконано. Максимально можлива кількість балів за іспит з кожного предмету відрізняється. Як рахують бали за кожне завдання, скільки часу відведено на виконання і скільки можна набрати за іспит – дивіться тут. 

Бал ЗНО і ДПА

Отже, за кожен предмет отримують різну кількість балів. Але при цьому максимальний бал ЗНО і з математики, і з історії, і з біології буде 200. Як так виходить?

Отриманий тестовий бал слід перевести в шкалу потрібної оцінки. Для ЗНО це 100-200 балів, а для ДПА – 1-12.

Переведення балів в обох випадках відбувається за принципом ранжування результатів усіх учасників ЗНО з цього предмету. Найнижчому балу тесту присуджується найнижча оцінка (1 для ДПА і 100 для ЗНО), а найвищому балу – найвища оцінка (12 для ДПА і 200 для ЗНО). Решта результатів рівномірно розподіляються між цими двома показниками.

Тільки після перевірки всіх робіт стане відомо, яка ж оцінка ДПА і ЗНО відповідає конкретному тестовому балу. Але приблизне уявлення можна отримати, скориставшись таблицями переведення тестових балів за минулий рік. 

Єдина відмінність в цьому алгоритмі – для ДПА найнижчим значенням буде 0 балів, а для ЗНО – величина порогового балу.

Пороговий бал

Пороговий бал визначається тільки для ЗНО. Це – мінімальна кількість балів, з якою вважається, що іспит складено. Абітурієнти часто перед іспитом цікавляться, яким є пороговий бал (або бал склав/не склав) з цього предмету. Відповіді на це запитання немає, бо прохідний бал визначає експертна комісія вже після того, як буде отримано всі результати учасників. Враховують при цьому і складність отриманих завдань, і рівень показаних учасниками результатів, й інші чинники.

2016 року пороговий бал з української мови та літератури склав 23, з математики – 9, з історії України – 25. 

Коли пороговий бал визначено, йому присвоюють значення 100, а максимально набраній кількості балів – 200. Решту результатів програма рівномірно розподіляє між ними.

Бал шкільного атестата

Бал шкільного атестата – це середнє арифметичне з підсумкових оцінок за предмети обов’язкової програми й оцінок ДПА (з 3 предметів), округлене до десятих. Щоб врахувати його під час вступу, цей бал слід перевести в шкалу 100-200. Робиться це за наступною схемою:

Таблиця переведення середнього бала шкільного атестата в шкалу 100‑200

Отже, якщо у випускника 22 річні оцінки загалом склали 231 бал, а за 3 предмети ДПА він отримав 10, 11, 12, то бал шкільного атестата розраховується так:

231+10+11+12=264

264:25=10,56=10,6

Відповідно до таблиці переведення бала в шкалу 100-200 шкільний атестат складатиме 186 балів.

Конкурсний бал

Конкурсний бал – це та фінальна сума різних балів, помножених на коефіцієнти, з якою абітурієнт братиме участь у конкурсі на місце у вищому навчальному закладі. Складається з балів ЗНО, балу шкільного атестата, ситуативно може враховувати бали за особливі успіхи, творчий конкурс. Додаткові бали отримують призери Олімпіад, члени Малої академії наук.

Формула розрахунку конкурсного бала:

КБ = К1*П1 + К2*П2 + К3*П3 + К4*А + К5*ОУ

Використані складники означають:

1. КБ – конкурсний бал.
2. К1, 2, 3, 4, 5 – коефіцієнти, на які слід множити певний показник. Їх визначає сам виш. Залежно від важливості предмету для певної спеціальності цей коефіцієнт буде вищим чи нижчим. Але необхідно дотримуватися умов:
   коефіцієнт за предмет ЗНО має бути не меншим 0,2;
   коефіцієнт за творчий конкурс не може перевищувати 0,25 (0,5 для спеціальностей з галузей «Культура і мистецтво» та «Архітектура та містобудування»);
   коефіцієнт за шкільний атестат має бути не більшим 0,1;
   коефіцієнт за особливі успіхи не може перевищувати 0,05;
   сума всіх коефіцієнтів для кожної спеціальності завжди дорівнює 1.
3. П1, 2 – бали за сертифікати ЗНО (або вступні іспити), П1 – за сертифікат першого предмету, це українська мова та література, П2 – другого, це математика або історія України, або біологія (для вишів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань).
4. П3 – оцінка за третій предмет ЗНО, вступний іспит або творчий конкурс.
5. А – середній бал шкільного атестата, переведений у шкалу 100-200 балів.
6. ОУ – бал за особливі успіхи, успішне закінчення підготовчих курсів вишу, якщо йдеться про спеціальності, особливо підтримувані Міносвіти. 

Остаточно конкурсний бал множиться (балансується) на коефіцієнти:

1. Регіональний коефіцієнт (РК). Дорівнює 1,00 для вишів у Києві, 1,01 – у містах Дніпро, Львів, Одеса та Харків, 1,03 – для міст Донецької та Луганської областей, переміщених вищих навчальних закладів, 1,02 – в решті випадків.
2. Галузевий коефіцієнт (ГК). Дорівнює 1,03, якщо заяву з найвищою пріоритетністю подано на окремі спеціальності, які особливо підтримує Міносвіти.
3. Сільський коефіцієнт (СК). Дорівнює 1,02 для осіб, які зареєстровані та здобули шкільну освіту в селах.
4. Першочерговий коефіцієнт (ПЧК). Дорівнює 1,10 для осіб, які мають право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів, та 1,00 в решті випадків.

Важливо! Максимальне значення конкурсного бала – 200. Якщо після балансування, додаткових балів конкурсний бал перевищує 200, то він все одно рахуватиметься як 200.