Сучасні люди сплять неправильно, не раз заявляли медики. Тому втомлюються, хворіють, сидять на снодійному. Серед причин називають кілька факторів. По-перше, наші години сну не прив’язані до світлового дня, тоді як природні біологічні ритми налаштовані на сон від заходу до сходу сонця. По-друге, мало хто має можливість спати вдень, а первісні люди проводили спекотні полуденні години у відпочинку. По-третє, ми просто замало спимо через інтернет-залежність, перезавантаження роботою, стрес. Первісні люди спали більше.

Каліфорнійські вчені вирішили перевірити справедливість цих тверджень, пише BBC. І вони заявляють: жодна з названих причин не підтвердилася.

Щоб дізнатися, як же спали давні люди, вивчали сон представників сучасних племен, чий спосіб життя найближчий до того, яким жили первісні мисливці-збирачі. Досліджували бушменів у Намібії, хадза в Танзанії та цимане в Болівії. Племена живуть на різних територіях і навіть різних континентах, але час засинання й прокидання в них майже збігаються. Це дуже важливо для дослідження, адже свідчить про не випадковість, а системність отриманих результатів. Якщо в сні цих племен є чіткі послідовності, отже – і в первісних людей вони були. Професор Джером Сігель із Каліфорнійського університету робить висновок: можна стверджувати, що результати дослідження ґрунтуються на загальних фізіологічних процесах, на них не впливають випадкові фактори, відмінності в часі й території.

Звіт про дослідження опублікований у журналі Current Biology. Тож які міфи він розвінчує?

Первісні люди спали довго

Члени традиційних спільнот сплять 6-6,5 годин на добу, а міські жителі – близько 7. Іншими словами, первісні мисливці спали не більше за сучасних людей.

Первісні люди спали вдень

У досліджених племенах дорослі дуже рідко дрімають удень. Рекомендовані медиками 7-9 годин сну вони не отримують, але при цьому не скаржаться на втому. Порушення сну також вкрай рідкісні – у мовах бушменів і цимане навіть немає слова «безсоння».

Первісні люди спали від заходу сонця до світанку

Сон жителів міста, як прийнято вважати, порушений через неприродньо освітлені вулиці та приміщення. У традиційних спільнотах він начебто залежав від світлового дня.

Але хадза, цимане й бушмени не вкладаються з заходом сонця. Близько 3 годин після нього відводять на спілкування, вечерю, підготовку до завтрашніх справ. А прокидаються ще до світанку. 

Натомість учені виявили інший чинник, який впливає на час сну в досліджених племенах. Це – температура. “Ми виявили закономірність: сон триває, поки знижується температура. А коли вона досягає найнижчого рівня, люди прокидаються”, – розповідає Джером Сігель. Тому взимку в племенах сплять на годину довше. Системи опалення не дають відчути перепад температур, тож цей чинник витіснений досягненнями цивілізації. Саме його вчені намірені розглядати як головну причину безсоння сучасної людини.