Доктор Тревіс Бредберрі (Dr. Travis Bradberry) вивчає емоційний інтелект, першочергово в контексті професійної успішності, реалізації потенціалу й підвищення особистої ефективності. Він є засновником консультаційної компанії TalentSmart, яка обслуговує у сфері емоційного інтелекту понад 75% компаній зі списку Fortune 500.
Доктор Бредберрі виступає з експертними лекціями, присвяченими розвитку емоційного інтелекту, публікує статті й книги на цю тему. У
Досвід і знання вже не мають єдино вирішальне значення, коли йдеться про успіх на роботі. Гарвардський економіст Девід Демінг (David Deming) з 1980 року вивчає професійну реалізованість працівників і дійшов висновку, що вагомість соціальних навичок за цей час зросла на 24%, тоді як ерудиція і знання технологій стали цінуватися менше. Демінг також встановив, що найбільше зросла заробітна плата для тих спеціальностей, які потребують розвинених комунікативних і соціальних вмінь, високого рівня емоційного інтелекту.
Отже, люди з браком соціальних навичок почали виділятися серед інших, як зебра в табуні коней. Ми всі знаємо, про яких людей йдеться: які не припиняють базікати й відволікають вас від термінової роботи, безпардонно присвоюють ваші ідеї, скидають на вас усю роботу та змушують виправляти їхні помилки. Цей перелік можна продовжити.
Найбільше зросла заробітна плата для тих спеціальностей, які потребують розвинених комунікативних і соціальних вмінь
Інший типаж – люди, які самі створюють собі проблеми, не вміють порозумітися й використати власні переваги. Нерозвинений емоційний інтелект, брак соціальних навичок катастрофічно гальмують кар’єру таких працівників.
Дослідження TalentSmart, що залучило понад мільйон осіб, показало: в середньому емоційний інтелект відповідає за 58% продуктивності праці. Тож ті, в кого він недостатньо розвинений, опиняються в дуже невигідному становищі.
«Фатальною є не помилка, а нездатність її змінити», – казав баскетбольний тренер Джон Вуден. В емоційному інтелекті можливості змін є.
Певним типам людей нерозвиненість соціальних навичок шкодить сильніше, ніж іншим. Експерти TalentSmart проаналізували й описали ці типи, щоб можна було перевірити свою належність до якогось із них чи знайти в себе певні риси кількох цих типів. І, виявивши, почати прицільну роботу над розвитком емоційного інтелекту, соціальних навичок і самосвідомості.
Страх є надзвичайно потужним мотиватором. Саме тому кандидат у президенти каже, що його суперник «зруйнує економіку», а на цигарках пишуть «куріння вбиває». На робочому місці невміння контролювати страх веде до ірраціональних і деструктивних вчинків. Боязкі працівники перекладають на колег вину, бо не ризикують визнати власні помилки, а в інших випадках не можуть відстояти власну думку.
У серії книг про Гаррі Поттера змальовані дементори – злі істоти, які висмоктують душі людей з їхніх тіл, залишаючи лише оболонку людини. Щоразу, коли дементор заходить до кімнати, стає темно й холодно, і всім лізуть до голови найгірші думки та спогади. Автор Джоан Роулінг каже, що вивела концепцію дементорів з типу високонегативних людей, які справді висмоктують життєві сили з інших. Вони накладають власні негативність і песимізм на всіх, з ким стикаються. На їхній погляд, стакан завжди наполовину порожній. Дементори здатні привнести страх і тривожність навіть у стабільну й перспективну ситуацію.
Люди з завищеними амбіціями – марне витрачання часу для працедавця і колег. Бо вони сприймають будь-який вчинок іншого як особистий виклик. Зарозумілість помилково вважають наслідком високої самооцінки, тоді як насправді людина таким чином маскує невпевненість у собі, невіру у власні професійні якості. Стереотипне уявлення, що цей тип людей зазвичай добивається кар’єрних успіхів, спростовано нещодавнім дослідженням Університету Акрона. Як правило, люди з завищеною самооцінкою недостатньо продуктивні й неприємні в особистому спілкуванні. Вони мають більше когнітивних проблем, ніж пересічний працівник, тобто – гірше концентруються, ухвалюють неправильні рішення, мислять нелогічно.
Зарозумілість помилково вважають наслідком високої самооцінки, тоді як насправді людина таким чином маскує невпевненість у собі
Люди цього типу вибирають шлях найменшого опору і відомі як пропагандисти підходу «а ми завжди так робимо». Якщо вам нав’язують певну думку, аргументуючи її «спільною точкою зору» і «традиційним вирішенням», то ви маєте справу з командними мислителями. Такий працівник не зробить яскраву кар’єру.
Відсутність досягнень такі працівники пояснюють браком можливостей. Щасливий випадок начебто скеровує вітер у вітрила успішних людей, тоді як вони – бідолашні – мусять усього досягати виключно наполегливою працею. Обділені не розуміють, що причина невдач у їхньому ставленні, а не в об’єктивних обставинах.
Деякі люди абсолютно не вміють контролювати власні емоції. Вони накидаються на вас мокрим рядном, проектують на вас свої почуття і роблять заручником власної емоційної нестабільності. Темпераментні люди погано працюють, бо емоції заважають тверезо оцінити проблему, а брак самоконтролю руйнує стосунки з колегами. Ніхто не хоче зближуватися з цим типом, адже в стресовій ситуації він використовує інших в якості «емоційного туалету».
Жертв тяжко виявити, бо спочатку ви щиро співчуваєте їхнім проблема. Але згодом починаєте розуміти, що їхні «складні часи» тривають постійно. Жертви винахідливо уникають особистої відповідальності, роблячи з будь-якої дрібниці нездоланну перешкоду. Вони не сприймають проблему як виклик, можливість вчитися й розвиватися. Замість цього – відмежовуються і перекладають обов’язки на інших.
Ви не можете допомогти, але можете пожаліти таких працівників. Це ті, кого легко переконати в необхідності няньчити дітей керівника і працювати допізна в неділю. З різних причин такі люди (часто новачки) пливуть за течією, поки спокійна річка не стане бурхливим океаном. Їм варто запам’ятати: це нормально – поставити під сумнів розмір зарплати, це нормально – сказати «ні», це нормально – уточнити обсяг обов’язків. Ви отримаєте значно більше поваги і схвалення, коли зможете постояти за себе.
Це нормально – поставити під сумнів розмір зарплати, сказати «ні», уточнити обсяг обов’язків
На кожного, хто уникає вибачень за власні помилки, знайдеться той, хто готовий вибачатися за будь-що. Працівники, яким бракує впевненості, завжди вибачаються за свої ідеї та вчинки. Вони бояться невдачі й гадають, що вибачення виступає певною підстраховкою. Натомість здешевлюють свої думки і зменшують шанс їх втілити. Дуже важливо, щоб під час презентації ідеї ваші тон голосу й мова тіла відображали переконання в її цінності. Формулювати думку у формі запитання настільки ж неефективно, як і вибачатися. Якщо ви дійсно вірите, що ваші міркування варті уваги, – сміливо і впевнено діліться ними.
Жоден із цих типів поведінки не є смертельним вироком для кар’єри, бо всі вони коригуються шляхом розвитку емоційного інтелекту. Потрібно лише трохи роботи над собою, самоаналізу й бажання змінюватися.
При цитуванні матеріалів розділу «Блог» на www.eduget.com активне посилання на сам матеріал або на головну сторінку www.eduget.com обов’язкове. Будь-яке використання матеріалів розділу «Статті» на www.eduget.com (матеріалу цілком) можливе виключно за попереднім письмовим дозволом правовласника. Дякуємо за співпрацю!