Міністр освіти й науки Лілія Гриневич після обрання на посаду наголосила на необхідності реформування шкіл і вже окреслила напрямки, в яких це відбуватиметься. Головна ідея полягає в перегляді змісту навчання і визначенні нових цілей середньої освіти. Які саме реформи передбачені й на якому етапі їхнє впровадження, з’ясовує EDUGET.

 

Перехід на 12-річну шкільну освіту
У початковій школі 1-2 класи мають бути перехідними, це адаптаційно-ігровий цикл. На сьогодні таким є 1 клас, учні в ньому не отримують домашніх завдань і оцінок. Так само пропонують звільнити від них і другокласників. 

У базовій середній освіті перший цикл навчання також є адаптаційним, він триватиме 5-6 класи. Далі по 9 клас відбуватиметься базове предметне навчання.

Закінчуватимуть школу за двома напрямами: академічним і професійним, причому за обома отримуватимуть необхідний обсяг знань, визначений стандартом повної середньої освіти. Але академічний напрям даватиме поглиблене вивчення окремих предметів, а професійний – орієнтовану на ринок праці підготовку до професії. Іншими словами, до ліцею підуть ті, хто планує отримувати вищу освіту, а решта опановуватимуть профспеціальності.?

Після кожного рівня учні проходитимуть Державну підсумкову атестацію (ДПА), після 12 класу – зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), результати якого використовують для вступу до вищого навчального закладу. Розглядають можливість складання ЗНО і після 9 класу, щоб визначити подальший вектор профілізації: академічний чи професійний.

Нові стандарти освіти

Перехід на 12-річну шкільну освіту потрібний для того, щоб учні могли отримати всі необхідні в сучасному світі знання й компетенції, пояснює міністр освіти Лілія Гриневич. Головне завдання зараз – розробити нову концепцію школи, оновити навчальні програми і стандарти освіти: «Діти мають здобути вміння і компетентності ХХІ століття, які узгодженні країнами Європейського Союзу і які сьогодні потрібні сучасному українцю. Окрім знання рідної державної мови, двох іноземних мов, інформаційних технологій, вміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді, навичок фінансової грамотності, нашим дітям потрібна освіта для життя. І це головна мета нової української школи».

Концепцію нової української школи мають обсудити до 1 вересня, тоді ж заплановано впровадити оновлені навчальні програми. Над ними працюють робочі групи з метою розвантаження від зайвої інформації і впровадження компетентнісного підходу.

Програма мінімум – запровадження 12-річної школи з 1 класу 2018 року. За сприятливих обставин можна буде починати з 5 чи 10 класу, але поки говорити про це рано. Лілія Гриневич підкреслила: «Ніхто не піде на раптове запровадження 12-річного навчання без нового змісту, без зарезервованих бюджетних коштів, без відповідної підготовки вчителів і відповідної мережі закладів».

Підготовка вчителів: зміна підходу

Лілія Гриневич зазначила: «Ми декларуємо компетентнісний підхід до стандартів змісту середньої освіти та компетентнісний підхід до викладання. Лише 10% учителів розуміють, про що йдеться. І це засвідчує кризу, в якій ми знаходимося».

Отже, реформування шкільної освіти неможливе без виведення вчителів на якісно інший рівень. Міносвіти розробляє нову Концепцію педагогічної освіти, яка визначатиме обсяг та якість знань, які повинен отримати майбутній педагог. Ці вимоги мають прямо корелювати з концепцією нової школи.

Передбачено два механізми перевірки кваліфікації педагогів: атестація і сертифікація.
Атестація вчителів – обов’язкова, її треба проходити не рідше ніж раз на п’ять років. Це перевірка відповідності працівника посаді, за її результатами присвоюють кваліфікаційні категорії й педагогічні звання. В разі незадовільних результатів, за рішенням атестаційної комісії вчителя можуть звільнити.
Сертифікація вчителів, за законом, це «зовнішнє оцінювання фахових знань педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання) з метою визначення відповідності рівня його професійних компетентностей вимогам професійного стандарту». Її проходитимуть добровільно, за ініціативою самого вчителя. Якщо перевірку пройдено успішно, вчителю видають сертифікат на 5 років. Протягом дії цього сертифікату він отримуватиме щомісяця додатково 20% посадового окладу.

В подальшому сертифікованих педагогів залучатимуть до аудиту в інших закладах освіти, розробки й акредитації освітніх програм.