Контроль особистих фінансів, ведення корпоративного бюджету чи формування інвестиційного портфелю клієнта – в усіх цих випадках ризик-менеджмент є життєво важливим.
В фінансовому сегменті ризик-менеджментом вважають процес ідентифікації, аналізу, обліку чи пом’якшення факторів невизначеності у прийнятті інвестиційних рішень. Власне, ризик-менеджмент виникає, коли інвестор і фондовий менеджер аналізують потенційні втрати в інвестуванні, будують прогнози і вдаються до певних дій – або відмовляються від дій – для реалізації інвестиційних цілей і дотримання припустимих меж ризику.
Ризик-менеджмент є необхідним при прийнятті рішення під час купівлі низькоризикових державних цінних паперів або високоризикових корпоративних акцій, коли інвестор хеджує ризики валютними деривативами, коли банк перевіряє кредитну історію клієнта до того, як виділити йому кредитну лінію. Біржові брокери використовують фінансові інструменти, такі, як опціони й ф’ючерси, фінансові менеджери зважають на ризики при формуванні портфелю, диверсифікуючи інвестиції для пом’якшення і нейтралізації можливих падінь. Для компаній риск-менеджмент важливий на всіх етапах – від становлення і зростання до стійкого розвитку, оскільки на різних рівнях з’являються різні фактори ризику за умови постійних змін в ситуації на ринку.
Метою ризик-менеджменту є отримання максимального прибутку за оптимального співвідношення коштів, що було вкладено, доходу і ризику.
До ризик-менеджменту входять стратегія і тактика управління. Стратегія ризик-менеджменту передбачає оцінку негативних і позитивних факторів і складання плану дій з їх урахуванням. Тактика ризик-менеджменту описує ці дії, а саме:
Ризик-менеджмент складається із підсистем, що керують і що є керованими, або з суб’єкту та об’єкту управління.
Суб’єкт управління – група осіб, наприклад, фінансовий менеджер, фахівець зі страхування, аквізитор, актуарій, андеррайтер, що відповідає за оцінку і мінімізацію ризиків.
Об’єктами управління у ризик-менеджменті є:
Головну роль у прийнятті рішень у ризик-менеджменті відіграє інформація – статистична, економічна, комерційна, фінансова й інша, залежно від специфіки й цілей бізнесу.
Навіть якщо ви в усьому дотримуєтеся законів і платите податки, залишається ризик, особливо у стартапах, що співробітники скаржитимуться на переробки і невідповідність оплати, навантаження і обов’язків, що виконуються, тим, що були затверджені при найму.
Що робити? Знаходити баланс між дотриманням закону і ресурсними витратами. Для скорочення витрат на оплату праці використовувати аутсорс, автоматизацію чи хоча б максимально впорядкувати всі процеси.
Операційні бізнес-процеси складають основу будь-якої підприємницької діяльності, до них входять виробництво, постачання, маркетинг, продажі і будь-які види взаємодії з клієнтом, продуктом, партнерами, корпоративні комунікації. Часта помилка стартапів в тому, що в основному концентруються на створенні продукту тут і зараз, не створюючи стандартів якості і основ розвитку бізнесу на перспективу. Створення дієвої операційної інфраструктури допоможе попередити більшість ризиків.
Операційна інфраструктура включає:
Операційна інфраструктура повинна допомагати компанії завойовувати й утримувати ринок, піклуватися про клієнтів, генерувати прибуток, витримувати конкуренцію.
Що робити? Уявіть, що ваш бізнес – це франшиза, яку ви збираєтеся продавати. На яку глибину у вас налагоджені операційні процеси – чи виконують їх і співробітники, і менеджмент? Оптимізуйте всі процеси, що потребують ручної роботи й особистої участі персоналу, і лише потім думайте про інвестиції у нові комп’ютери чи ПО. Працюйте над вдосконаленням свого бізнесу, а не всередині бізнесу. Пам’ятайте слова Уїнстона Черчилля: «Перші 25 років я хотів свободи. Другі 25 років я хотів порядку. В наступні 25 я зрозумів, що порядок – це свобода».
Подібний ризик виникає в результаті тривалого ігнорування проблем, що накопичуються через недоліки в операційній інфраструктурі, і моментально негативно впливає на весь бізнес в цілому. Коротше кажучи – клієнт не готовий платити за ваші внутрішні проблеми.
Що робити? Перш за все, припинити «зростання заради зростання». Налаштуйте свою бізнес-модель і поведінку персоналу на отримання прибутку й задоволення потреб клієнта:
Цей фактор ризику є наслідком некомпетентності менеджменту, коли необхідні дані не збирають, не аналізують, збирають нерегулярно, що уповільнює процес прийняття рішень чи призводить до невірного розуміння ситуації на ринку і місця на ньому компанії. Хибне відчуття безпеки може призвести до серйозних фінансових втрат.
Що робити? Спробуйте не ускладнювати. Визначте ключові параметри для вашого бізнесу, за якими треба збирати статистику, інтегруйте ваші робочі процеси з регулярним збором і аналізом ключової інформації. Пам’ятайте: те, що було виміряно й пораховано, те й буде зроблено.
Злиття, поглинання, придбання, які було здійснено без якісного юридичного супроводження, можуть нести значні ризики.
Що робити? Створіть свою юридичну службу чи іншу форму юридичної підтримки, проводьте всі процеси через певний чек-ліст, який допоможе вам відсікати на початковому етапі потенційно небезпечні контракти. Враховуйте локальні і культурні чинники – основні ризики у придбанні компаній.
При цитуванні матеріалів розділу «Блог» на www.eduget.com активне посилання на сам матеріал або на головну сторінку www.eduget.com обов’язкове. Будь-яке використання матеріалів розділу «Статті» на www.eduget.com (матеріалу цілком) можливе виключно за попереднім письмовим дозволом правовласника. Дякуємо за співпрацю!
