Міносвіти пропонує до розгляду і громадського обговорення новий проект типового навчального плану для 10-11 класів. Його основні принципи – це зменшення кількості предметів і профілізація навчання.

Навіщо потрібні зміни

За чинним навчальним планом не менше 22 предметів є обов’язковими для вивчення, тобто входять до так званої «інваріантної складової». При цьому є і «варіативна складова», що містить обрані школою предмети. За визначеними 33 годинами навчання на тиждень виходить, що на 1 предмет виділяється в середньому 1,5 години. Вивчити будь-що ґрунтовно за такий час неможливо. Тому предметів має стати менше, а їхній вибір залежатиме від обраного профілю навчання в старшій школі.

Заступник міністра освіти Павло Хобзей наводить нинішню статистику з вивчення предметів у школах універсального профілю.

– Учні мають отримати можливість глибше вивчати ті предмети, які їм знадобляться для подальшого продовження навчання, – каже Павло Хобзей. – Вивчення всіх предметів на однаково неглибокому рівні у старших класах є нераціональним.

Чинний навчальний план, перевантажений предметами, не дає можливості вивчати їх поглиблено і до того ж залишає дуже мало навчального часу на факультативні предмети з варіативної складової. Школярі змушені довчатися поза школою, витрачають на репетиторів особистий час, а батьки – кошти. При цьому зосередитися лише на потрібних для вступу предметах і економити сили на непотрібних не вийде. Причина проста – оцінки з усіх предметів інваріантної складової підуть у шкільний атестат, а його середній бал впливає на конкурсний бал при вступі.

Міносвіти пропонує вихід – впровадження навчального плану для учнів 10-11 класів, який створено за суттєво іншими принципами.

Новація 1

Що Скорочення кількості обов’язкових предметів (інваріантної складової) з 22 до 9.
Навіщо Це дає можливість школі визначити свій профіль і поглиблено викладати обрані предмети.

– Час – це найважливіший ресурс. В 10-11 класі діти вже мають розуміти, який подальший шлях оберуть, та починати готуватися до вступу до вищого навчального закладу, – коментує Павло Хобзей.

Новація 2

Що Усунення такого явища, як «універсальний профіль».?
Навіщо Старша школа має стати профільною й отримати свободу в підборі предметів.

Школи обиратимуть свій профіль самостійно, залежно від наявних фахівців чи затребуваності напрямку. Великі школи можуть формувати класи різних профілів навчання. В Міносвіти прогнозують, що таким чином вдасться поглибити вивчення точних наук, адже школи часто вибиратимуть саме таку профілізацію. Павло Хобзей пояснює:

– Це пов’язано не лише з наявними можливостями шкіл, а й з тим, що на такі предмети значно більший попит серед дітей, що не визначились, який далі профіль обрати. Багато школярів та їхніх батьків впевнені в тому, що самостійно зможуть підготуватися до іспитів з таких предметів, як українська мова, література тощо, ніж до предметів природничого циклу.

Як втілюватиметься профілізація. Школа має обрати 2-3 профільні предмети і доповнити їх «вибірково-обов’язковими» (не менше 2). Кількість годин на профільні предмети розподілено так:

Новація 3

Що Можливість для шкіл створювати власні «спецкурси», викладати вузькі спеціалізовані дисципліни, близькі до обраного профілю.?
Навіщо Поглиблення профільного навчання, прицільна підготовка учнів.

Школа може розробляти свої спецкурси або користуватися розробленими й рекомендованими Міносвіти. Спецкурси можуть як поглиблювати і доповнювати профільні предмети, так і розширювати непрофільні. Можуть містити додаткові розділи, не включені до навчальних програм, але затребувані для професій у межах обраного профілю.

Новація 4

Що Поява інтегрованих предметів  «Література», «Історія», «Людина і суспільство», «Математика».?
Навіщо Створення цілісної картини світу й уникнення дублювання змісту в дотичних предметах.

У старшій школі особливо цінний час. Тому школяр, який обрав гуманітарний профіль, отримуватиме знання з біології, географії, астрономії, екології, фізики та хімії на уроках з інтегрованого предмету «Людина і природа», на який для такого профілю відведено 3 години на тиждень. Правознавство, економіку, предмет «Людина і світ» вивчатимуть у складі предмету «Людина і суспільство». 

Інтегровані предмети дозволяють не вивчати те саме двічі, як це трапляється зараз. Приміром, старшокласники проходять стилі творів, віршовані розміри і на уроках української літератури, і на уроках зарубіжної. Вивчаючи інтегрований предмет «Література», вони пройдуть ці теми лише раз і не витрачатимуть більше часу, ніж треба. Також цей підхід дозволяє вивчати пов’язані предмети, порівнюючи їх один з одним. Учні можуть співставити розвиток літературного процесу в Україні й у світі, побачити впливи і тенденції.

Як реформуватимуть

Після затвердження навчального плану слід терміново вирішувати дві задачі:

• написання нових навчальних програм; 
• підготовка підручників.

Реформа Нової української школи остаточно запланована на 2027 рік, але певні кроки Міносвіти робить уже зараз. 2016-го були змінені навчальні програми для початкової школи, а зараз працюватимуть з програмами старшої школи. На 2018 і 2019 роки запланований друк підручників для старших класів, тому вирішили пришвидшити оновлення програм і планів, щоб підручники друкувалися вже за ними.

Зараз проект оновленого типового навчального плану для 10-11 класів запропонований для громадського обговорення. Свої пропозиції можна надсилати до 30 січня 2017 року на електронну пошту: [email protected],  [email protected].