Đăng Ký Đăng Nhập

Ukladannya Kul U Bagatovimirnix Prostorax Ukrainka Rozvyazala Matematichnu Zadachu Yakij Sotni Rokiv 1447

Укладання куль у багатовимірних просторах – українка розв’язала математичну задачу, якій сотні років


Тренди



Математик Марина В’язовська розв’язала проблему укладання куль в евклідовому просторі, пише Forbes.

Ця задача належить до комбінаторної геометрії, у ній йдеться про розміщення однакових куль в евклідовому просторі без їх взаємного перетинання. Треба знайти спосіб розташування, за якого кулі займають найбільшу частину цього простору.

Почалося все 1587 року, коли англієць Томас Герріот (Thomas Harriot) спробував з’ясувати, який метод укладання гарматних ядер на палубах кораблів є найкращим. 1611 року проблема перетворилася на математичну задачу: до її вирішення долучився астроном Йоганн Кеплер (Johannes Kepler). Дослідження симетрії привели його до вивчення пакування куль у різних вимірах простору. Для тривимірного простору він запропонував пакування у формі піраміди. 1998 року його теорію підтвердив математик Томас Хейлс (Thomas Hales) за допомогою сучасних технічних засобів, але деякі вчені не визнали це підтвердження безсумнівним.

Українка Марина В’язовська вирішила цю проблему для 8-вимірного простору і – у співавторстві – для 24-вимірного. Вчені працювали на перетині теорії чисел, комбінаторики, гіперболічної геометрії, а також фізики та теорії струн.

Марина В’язовська народилася в Києві. Під час навчання в ліцеї №145 захопилася математикою, брала участь в олімпіадах з цієї дисципліни та продовжила навчання на механіко-математичному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка. Останні курси провчилася в Німеччині, захистила докторську дисертацію, зараз працює в Гумбольдтському університеті Берліна.

Нагадаємо, мехмат університету Шевченка – один із найпопулярніших факультетів країни, потрапити до якого можна тільки з високим балом ЗНО. Платформа EDUGET пропонує онлайн-підготовку до ЗНО з найкращими викладачами, в тому числі – з математики. Курс, до речі, підготував викладач того ж університету Тараса Шевченка, професор фізико-математичних наук Дмитро Номіровський