Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про наукову та науково-технічну діяльність». Він має модернізувати законодавство у цій сфері, передбачає  впровадження нових підходів до управління і фінансування в науці.

Нагальна проблема – фінансування. Презентуючи проект, міністр освіти і науки Сергій Квіт зазначив, що нинішні витрати на науку складають 4,2 млрд грн, це 0,25% ВВП. Міністр навів цифри фінансування цієї галузі в інших країнах. Кошти на науку в найменшому європейському університеті більші, ніж витрачаються в усій нашій державі. «Фактично ми не фінансуємо наукові дослідження. Ці кошти лише підтримують життєдіяльність системи», – зазначив Сергій Квіт.

Заступник міністра Максим Стріха зауважив, що реформа передбачає «рівність суб’єктів наукового життя». Приміром, за Академією наук (яка нині отримує 60% від усіх коштів на науку та освіту) залишається базове фінансування – це ресурси на комунальні послуги і мінімальну зарплату мінімальному складу працівників. Решту фінансування установи зможуть отримати, подаючи заявки на різноманітні гранти. Буде створено Національний фонд досліджень, з якого фінансуватимуть усі дослідження в будь-яких наукових установах. Державну політику у сфері наукових досліджень формуватиме Національна рада з питань розвитку науки і технологій.

Необхідно інтегрувати науку та освіту, синхронізувати ці галузі з бізнес-процесами, потребами виробництва. «Будуть створюватися якісно нові інфраструктурні підрозділи за кращими світовими зразками, зокрема, наукові інноваційні екосистеми. Академічні інститути та університети відкриватимуть спільні магістерські, докторські програми», – наголосив Сергій Квіт.

Окремо зауважено потребу вдосконалити законодавство цієї галузі, щоб забезпечити прозорість у здійсненні наукових досліджень та їхнього фінансування, комерціалізацію науково-технічних розробок, децентралізацію освітніх процесів.