Трапляється так, що ті, кого ви обрали б власним наставником, не мають жодного бажання ділитися досвідом. Що ж робити? Вважається, що достатньо напряму звернутися з таким проханням, проте в реальності це не працює. Бо це фактично означає, що ви пропонуєте людині попрацювати безкоштовно у її вільний час над вашим вдосконаленням. Є два шляхи. Знайти тих, хто готовий ділитися знаннями, або спробувати переконати свого потенційного наставника у тому, що ви будете найкращим стажером, а також у тому, що й він отримає свій профіт від викладання. Декілька лайфхаків, як впоратися з таким завданням.

1. Правильний вибір – половина успіху. Перш за все, варто визначитися з вашим ідеальним наставником. Не обов’язково ця людина буде старше вас за віком, головний критерій – щоб вам хотілося помінятися з нею місцями. Ваш наставник повинен бути ближче до тієї вершини, яку ви також збираєтесь підкорити, рухатись у тому ж напрямку. Будьте вибіркові: ви збираєтесь витрачати свій час (і, напевне, не лише час), а це ресурс, що не поновлюється. Починайте з найменшого – з декількох уроків чи коуч-сесій. Перед цим ще раз перевірте, чи в тому напрямку ви хочете розвиватися. Найоб’єктивнішу картину ваших особистих якостей і професійних перспектив може надати тест на професійну орієнтацію HILL INTERNATIONAL. Пам’ятайте: лише коли готовий учень, з’являється наставник.

2. Будьте наполегливі. Лише 20 секунд хвилювань після відмови – не привід припиняти пошуки наставника. Якщо ви дійсно хочете реальних практичних знань, одними підручниками вам не обійтися. Психологічний бар’єр здається нездоланним? Вирушайте туди, де наставники самі готові ділитися досвідом: у бізнес-інкубатор чи на вузькопрофесійні курси (наприклад, на платформі EDUGET). 

3. Доведіть свою перспективність. Чому людина повинна витрачати на вас свій час, ділитися дорогоцінним досвідом? Результати вашої роботи повинні говорити самі за себе. Можливо, ви вже пробували писати бізнес-план, вже запускали проект, вже досягли висот хоча б у чомусь – у спорті, наприклад. Будь-який доказ вашої завзятості, наполегливості і вміння доводити справу до кінця стане вагомим аргументом, щоб взяти вас до учнів чи стажерів. Серед ваших переваг також можна назвати прагнення до досконалості, вміння і сміливість ставити питання.

4. Іноді найпряміший шлях до мрії виявляється найдовшим. Не вважайте час, витрачений на стажування, загубленим: знання і вміння, які ви отримуєте, ваш наставник напрацьовував, можливо, роками. Цікавий досвід Альберта Ейнштейна: закінчивши університет не з найвищими оцінками, він не міг розраховувати на місце викладача. Проте він і не прагнув класичної академічної кар’єри: все, що було потрібно Ейнштейну, це тихе місце, яке давало б можливість заробляти на життя і залишало б час на дослідження – головну мету майбутнього вченого. Спробувавши пару місць, Ейнштейн нарешті з готовністю ухопився за посаду експерта в Патентному бюро. В обов’язки експерта входило оцінювання запропонованих проектів, і цей процес захоплював Альберта тим, що можна було прослідкувати зародження найрізноманітніших ідей, щодня розв’язувати інтелектуальні головоломки. Навіть невисока зарплатня його не засмучувала – у процесі вивчення винаходів Ейнштейн і сам придумував і записував нові ідеї, які потім заклали підвалини його теорії відносності. До того ж невдовзі він так навчився проводити експертизу, що виконував денну норму за дві години, а решту часу присвячував власній науковій роботі. В результаті з’явилася наукова праця, яка повністю змінила звичні уявлення про навколишній світ. Тож кожен крок, щонайменший, але у потрібному напрямку має сенс.

5. Старайтеся максимально наблизитися до мрії вже зараз. Спілкуйтеся з тими, хто вже обертається у тій галактиці, що цікавить вас найбільше, і якщо не має можливості наблизитись фізично, то хоча б онлайн. Намагайтеся бути корисним тим, хто потім може стати вашим наставником, завжди пам’ятайте про власні цілі і будьте готові круто змінити своє життя. Будь-яке особисте спілкування з тим, на кого ви хотіли б бути схожим, онлайн чи офлайн – це вже коучінг. Користуйтеся усіма доступними можливостями і будьте вдячні людям і випадку.

6. Сприймайте наставника як партнера. Будьте готові розділити відповідальність як за процес навчання і роботи, так і за результат.

7. Будьте готові також стати наставником для кого-небудь. Так само як перед вами відкрилися розсипи дорогоцінного досвіду, так і ви діліться з тими, хто дійсно хоче знати, вміти, хто зможе знайти вашим знанням достойне застосування. Пам’ятайте: що стажування, то наставництво – це чудовий спосіб саморозвитку, своєрідний тренінг особистісного зростання.