Важко уявити більш неоднозначні взаємини у світі, ніж ті, що склалися між людиною і природнім середовищем. Людина є біологічним організмом і частиною природи, водночас – творцем урбанізованого світу. Людська діяльність може бути скерована на знищення природи й на захист її. Людина цілком залежна від клімату, біологічних процесів, флори й фауни, та протягом всієї історії намагається здолати цю залежність та звеличитися над нею. Якщо вас заворожує світ живої природи, вам цікаво: що являють собою гриби, як формується спадковість і хто такі перевертні, – курс біолога-генетика Ярослави Межжеріної «Цікава біологія. Чудеса живої природи» не розчарує вас.

Статтю про вплив людини на біологічну розмаїтість опублікував журнал Proceedings of the Royal Society B. Джо В. Булл (Joe W. Bull) з Копенгагенського університету (University of Copenhagen) і Мартін Мерон (Martin Maron) з Університету штату Квінсленда (The University of Queensland) провели спільне дослідження й виклали його результати в статті «Як люди впливають на видоутворення, нарівні зі знищенням видів» (How humans drive speciation as well as extinction). 

У центрі уваги суспільства – те, як діяльність людини впливає на глобальну різноманітність видів, як провокує вимирання певних з них. Автори дослідження вирішили поглянути під іншим кутом зору: коли людина виступає посередником видоутворення? Не секрет, що діяльність давніх людей пришвидшила еволюцію. Одомашнення тварин, мисливство, переїзди давали поштовх до появи нових видів. Дивергенція (розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів) також часто відбувається за людської участі.

Джо В. Булл і Мартін Мерон зауважують, що максимально чітке уявлення про біорозмаїття та його збереження дасть аналіз як втрат видів, так і їх утворення – і висновок про баланс між ними чи його порушення. Порахувати це насправді непросто. Загальна кількість видів і швидкість, з якою ці види зникають, є вельми невизначеними. Видоутворення відбувається тоді, коли лінія розділяється на кілька репродуктивно ізольованих, генетично різних субпопуляцій, але є «сіра зона», в якій характеристики видів перетинаються. Тож констатація виокремлення нового виду і його часу – непроста справа.

Спеціалізація дослідження – визначення тих ділянок, процесів, у яких людина може істотно впливати на видоутворення в глобальному масштабі. Також вчені розглянули механізми цього впливу.

Людство провокує вимирання

Хоча зникнення видів у давні часи складно однозначно реконструювати, результати аналізу часто вказують на причину в діяльності людей. Від 1500 року до наших днів 784 вимирань точно спричинені людиною.

Людство провокує створення нових видів

Переселення. Люди перевозять певні біологічні види в інші екосистеми, чужі й незвичні для них, де види починають змінюватися, трансформуватися утворювати гібриди з іншими видами.

Одомашнення. За останні 11 000 років люди приручили 474 видів тварин і окультурили 269 рослин – і всі вони піддаються селективному тиску, навмисно чи випадково. Не слабший вплив на «шкідників», від яких людина оберігає одомашнені біологічні види. Наприклад, певні види бур’янів виробили здатність швидко адаптуватися до гербіцидів.

Полювання. Дикі тварини, опинившись в агресивному середовищі, розвивають нові вміння та властивості. І вони в кінцевому рахунку можуть бути попередниками видоутворення. Комерційне рибальство навіть мусить враховувати в розробці технологій еволюцію видів риб – зазвичай вона відбувається 10-річними циклами.

Створення нових екосистем. Більшість екосистем змінені людиною, деякі створені нею (як урбаністичне середовище). Необхідність видів адаптуватися до них дає поштовх до еволюційних змін, особливо у випадку, коли вид отримав у новій екосистемі конкурентну перевагу.

Яскравий приклад появи нового виду завдяки людській діяльності – комарі, що адаптувалися до життя в лондонській підземці. Зараз це вже окремий вид London Underground mosquito, комар звичайний не зможе схрещуватися зі своїм підземним родичем.

Також вчені зауважують, що приблизно 1/6 частина окультурених видів рослин еволюціонували в окремі види. У Європі в цьому сегменті позитивна динаміка – з’явилося більше нових видів рослин, ніж зникло.

Отже, людина може не тільки знищувати природній світ, але й збагачувати його. Сучасні технології дають неймовірні можливості, вивчення геному та селекції може подарувати світу багато біологічних видів.