Новий законопроект «Про освіту» відправили на доопрацювання. Його планують знову розглянути 10 грудня.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт зауважив: «Ми відкриті для спілкування задля того, щоб розробити прогресивний закон, який можливо реалізувати в сучасній Україні».

Він наголосив, що цей закон є базовим і має окреслювати основні принципи освітньої діяльності, найголовніші – забезпечення якості освіти і рівного доступу до неї. Також проект містить низку нововведень, що мають осучаснити систему освіти. Навчальні заклади отримують широку автономію, громадськість – інструменти контролю, а вчитель – можливість впливати на розмір заробітної плати.

Важливим, на думку міністра, є те, що в проекті закону усунено дублювання функцій різних освітніх органів контролю та нагляду.

Нарікання щодо 12-річної шкільної освіти прокоментувала голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич. 11-річне навчання не може вповні гарантувати володіння мовами, розвиток підприємницьких і громадянських якостей. А ці навички є обов’язковими для конкурентності учнів після закінчення школи.

Окремо розглянули потребу чіткіше окреслити зобов’язання місцевих громад, оскільки позашкільна освіта має забезпечуватися саме ними. Представники мистецьких шкіл заявляють, що це означатиме критичне скорочення позашкільних закладів. Про це наголосили на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Олександр Шаліт, голова президії Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання, зазначив: «У маленьких містах податки не забезпечать фінансування закладів освіти й культури. В таких умовах вони приречені на знищення». Законопроект має передбачити запобіжні заходи, щоб убезпечити позашкільні заклади від скорочення через недостатнє фінансування.

«Новий Закон «Про освіту» повинен відповісти суспільству на питання, в чому полягає реформа освіти, та запустити реальні процеси цієї реформи», – наголосила Лілія Гриневич.