Здавалося б, усім відомо, що треба спати не менше 8 годин на добу, дотримуватися розпорядку дня, адже без цього активність мозкової діяльності та імунітет організму відчутно знижуються. Як залежить наша продуктивність від сну й скільки має спати людина?

Вчені з університету Пенсильванія та університету штату Вашингтон провели серію експериментів, під час яких 48 здорових чоловіків та одна жінка спочатку спали 7-8 годин. Згодом група добровольців не спала три доби поспіль; наступна група спала 4 години на добу; третя— 6 годин, а ось четвертій пощастило — вона спала 8 годин.

Після двох тижнів експерименту добровольці виконали тести на розумову та фізичну продуктивність. Звичайно ж, найкращий результат був у тих, хто спав 8 годин — вони підтвердили рівень можливостей, зафіксований до проведення експерименту. Результати тих, хто спав 4-6 годин, були гірші, до того ж щодня погіршувалися. Навіть більше: через тиждень кожен четвертий із таких груп почав засинати в непридатних для цього місцях. Групи 4 і 6 годин суттєво не відрізнялися, а через два тижні результати тих, хто спав “трішки” недостатньо, були на одному рівні з результатами тих, хто не спав три доби поспіль.

Найцікавіше те, що учасники експерименту не помічали зниження продуктивності, вважали себе дуже успішними й пишалися власною ефективністю, тоді як насправді все було навпаки. Знайома картина, чи не так?

Отже, всі вчені погоджуються з тим, що 95% дорослого населення планети потребують від 7 до 9 годин сну щодня, а діти та люди похилого віку — на годину більше. При цьому бажано лягати в один і той самий час, створюючи оптимальні умови для двох фаз сну: глибокого (повільного), коли поновлюється організм, і поверхневого (швидкого) сну, під час якого ми бачимо сновидіння, а інші люди навіть можуть помітити рух очей під повіками.

Користь глибокого сну пояснюється просто: тіло відпочиває, відновлюється імунна система, м’язи повертають пружність, вирівнюється хребет. Однак якщо вам потрібні успіхи на інтелектуальному фронті чи блискавичність реакцій спортсмена — без швидкої фази сну не обійтися, адже в цей час мозок систематизує інформацію, а нейрони ростуть.

Чергувань фаз повільного та швидкого сну за ніч має бути не менше п’яти. У відповідальні дні, наприклад перед тестуванням ЗНО, варто спати цілих 10 годин. Так, баскетболісти зазвичай сплять 8 годин, а перед змаганнями — 10, щоб забезпечити точність кидків та швидкість реакції. Леброн Джеймс і Роджер Федерер перед важливими змаганнями сплять 11-12 годин.

Що робити, якщо напружений графік не дозволяє дібрати потрібні 8 годин? Для школярів є відповідь: треба спати хоча б 20-30 хвилин удень, в ідеалі — годину. Одразу після пробудження у вас буде чудова реакція, свіжа голова, готова запам’ятовувати великі обсяги інформації. Відтак онлайн-курс підготовки до тестування — дуже зручний варіант, адже можна після школи пообідати, поспати, потім одразу взятися до занять. Прослухування онлайн-лекції, відповіді на запитання, виконання завдань, тести — все виконуватиметься у своєму ритмі з користю для здоров’я і хорошими результатами у навчанні.