Середній термін розкладання пластикового пакета — 100 років. Щільніші пластикові вироби можуть не розкладатися століттями. Варіанти рішення цієї екологічної проблеми досі крутилися навколо одного: людство має скоротити використання пластику й відмовитися від нього скрізь, де тільки можливо.

Приміром, у Сінгапурі, Бангладеші й Тайвані введено цілковито заборону на використання пластикових пакетів. У Танзанії за їх виробництво чи імпорт можна потрапити за ґрати.

Біодеградація — інший спосіб вирішення проблеми, шляхом знищення небезпечної речовини живими організмами. Представники цього напряму – японські вчені – виявили, що є бактерії, які просто поїдають пластик, пише The Gardian. У журналі Science хіміки описали експеримент і свої висновки. Найпоширеніший різновид пластику – поліетилентерефталат (ПЕТ) — випробовували на сотнях зразків різноманітних бактерій. І виявили, що одні з них використовують цю речовину як джерело їжі. Тонкий пластик бактерії здатні роз’їсти за шість тижнів. Вони використовують його в своєму енергетичному обміні й перетворюють на терефталеву кислоту й етиленгліколь, які безпечні для екології. Називаються потенційні рятівники планети від пластику Ideonella sakaiensis 201-F6.

Чому досі про їхні здібності не було відомо? Вчені пояснюють, що така властивість бактерій є набутою протягом останніх десятиліть — це їхня еволюційна відповідь на появу великої кількості нового типу їжі, пластику. Швидкі темпи еволюції не мають дивувати. Як розповідає професор мікробіології Енцо Паломбо (Enzo Palombo) зі Свінбернського університету (Swinburne University), бактерії мають екстраординарну здатність підлаштовуватися під навколишнє середовище.

Тепер учені полемізують, яким шляхом вести подальші дослідження. Адже використання бактерій у промислових масштабах — не таке просте завдання. Нещодавно подібні здібності виявили в одного виду грибів, але так і не придумали, як глобально ними скористатися.

“Результати наших досліджень — лише початок. Треба працювати в різних напрямках і шукати шляхи застосування бактерій. На це піде багато часу”, — каже один з авторів дослідження професор Кенджи Міямото (Kenji Miyamoto) з Університету Кейо (Keio University).

Тим не менше дослідження японських хіміків — прорив у галузі біорозкладання пластмас. Доки не буде з’ясовано з промисловим використанням, бактерії можна застосувати в природньому середовищі, щоб знищувати поклади пластмаси, приміром, в океані. Також слід дослідити інші бактерії, адже їхні еволюційні шляхи могли б іти подібним чином, і ми можемо мати в розпорядженні не один вид любителів пластику.

Ideonella sakaiensis 201-F6 можна використовувати і в інших промислових процесах переробки. “Правильне застосування цих бактерій чи інших ферментів дозволить реабілітувати промислове використання пластику”, – каже Трейсі Мінсер (Tracy Mincer), дослідник з Океанографічного інституту Вудс-Хола (Woods Hole Oceanographic Institution).

Противники напрямку біодеградації пластмас зауважують: ПЕТ необхідно вторинно переробляти, а не знищувати, бо виробництво нового потребує енергетичних ресурсів. Та складно заперечити, що той пластик, який все-таки потрапив до природнього середовища, цілком можна знищувати з допомогою бактерій.